Публічний виступ як різновид усної мови - Реферат

Публічний виступ - лекція, повідомлення, бесіда, доповідь, репортаж - це ознаки як офіційно-ділового стилю, так і публіцистичного, в залежності від жанрової специфіки тексту. Спробуємо дати відповідь на специфіку офіційно-ділового стилю, повязавши з культурою мови. Якими ознаками характеризується офіційно-діловий стиль? Де вживаються тексти офіційно-ділового стилю?Як ми помітили, основна функція офіційно-ділового стилю - повідомлення. Власне, функція офіційно-ділового стилю виражається в тому, що він, вимагаючи певної форми при письмовому викладі змісту, надає висловлюванню характер документа і тим самим надає відображеним у цьому документі різним сторонам людських стосунків офіційно-ділового забарвлення. Офіційно-діловий стиль обслуговує адміністративно-господарську діяльність, законодавство та інші ділянки життя, повязані з діловодством, звітністю та документацією. Цей стиль визначається безособовістю, стереотипністю, відсутністю емоційного забарвлення, що наближає його до наукового. Тому в його текстах використовуються слова і словосполучення - назви документів і ділових, службових відносин: акт, заява, протокол, заактувати, вищесказане, згідно з розпорядженням, на підставі наказу, до заяви додаю тощо.Але якщо у першому питанні ми детально зупинялися на офіційно-діловому стилі, то тепер поглянемо на публіцистичний стиль і дамо відповідь на такі питання: 1. Завважимо, що основна функція публіцистичного стилю - це діяння, вплив на читача або слухача, переконання в правильності висловлених думок. Публіцистичний стиль атрибутують такі мовні ознаки: писемна й усна форми мовлення; суспільно-політичні слова, емоційно забарвлені слова і вирази, газетні штампи, речення різної структури; монологічна (іноді діалогічна) форма тексту. Як бачимо, основна функція публіцистичного стилю - діяння, вплив на читача (слухача). Про силу впливу наукового стилю і спеціальної фразеології на публіцистичний стиль свідчить активне, образне, метафоричне застосування наукової термінології.Як ми уже зазначали, залежно від змісту, призначення, способу проголошення, обставин мовлення публічні виступи бувають таких жанрів: бесіда, доповідь, промова, лекція, репортаж. Доповіді бувають політичні, звітні, ділові. Політична доповідь виголошується державним чи громадським діячем (доповідь Президента України, Премєр-міністра). Політична доповідь ставить нові проблеми, визначає програму дій держави чи її органу. Звітна доповідь - це промова, в якій аналізується діяльність роботи депутата, керівника колективу, установи, організації тощо.Отже, виходячи з вищеозначеного, скажемо, що індивідуальний стиль зявляється тоді, коли людина часто користується публічним мовленням і постійно працює над його удосконаленням, уникає «чужих слів». Публічний виступ включає кілька етапів: 1. В голосі та поведінці мають відчуватись доброзичливість, теплота, повага до слухачів. Порушення мовних норм, вади вимови, зловживання іншомовними словами (суржиком), виразів, неправильне наголошення - все це погіршує сприймання змісту публічного виступу, знижує авторитет промовця. Вона використовується на початку промови, щоб зібратися з думками промовцеві, а слухачам - сподіватися на оратора, на сприймання виступу.Це він, благородний із благородних, відкривав перед нами, чернігівськими юнаками, небачені, захоплюючі й чарівні обрії розквіту рідної мови і літератури за умов вільного розвитку народу. Ми вчилися у Коцюбинського ненавидіти гноблення і палко любити рідну мову й культуру, переслідувану і гнану царатом.

План

Вступ

1. Публічний виступ. Офіційно-діловий стиль і культура мови.

2. Публіцистичний і науковий стилі. Культура діалогу.

3. Бесіда, доповідь, промова, лекція, репортаж.

4. Етапи публічного виступу.

Висновок

Я вже не раз говорив, що моє духовне змужніння починалося на незабутніх «суботах» у Коцюбинського. Це він, благородний із благородних, відкривав перед нами, чернігівськими юнаками, небачені, захоплюючі й чарівні обрії розквіту рідної мови і літератури за умов вільного розвитку народу. Він пристрасно вірив і нас навчав вірити, що прийде вільний час, і скоро вже прийде... Ми вчилися у Коцюбинського ненавидіти гноблення і палко любити рідну мову й культуру, переслідувану і гнану царатом. Це він навчає нас розуміти красу і глибину рідної мови, її суспільну і художню силу і багатющі барви, бачити її потенціальні можливості до розвитку всіх стилів... Вчилися ми в Коцюбинського любити і цінувати українську народну пісню, фольклор, думи і мудрість народну». (П. Тичина).