Аналіз зростаючого значення договірної форми регулювання у сфері публічно-владних відносин. Визначення сутнісних ознак та властивостей публічного договору як джерела конституційного права. Трансформація юридичного механізму забезпечення його виконання.
Тєрлєцький, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри конституційного права Національного університету "Одеська юридична академія". В статье проанализировано возрастающее значение договорной формы регулирования в сфере публично-властных отношений, определены сущностные признаки и свойства публичного договора как источника конституционного права.Як єдина в правовій системі України фундаментальна галузь конституційне право не лише характеризується особливим колом своїх джерел, але водночас визначає параметри системи джерел всієї системи права, серцевиною якої виступають джерела саме конституційного права на чолі з Основним Законом України. З погляду здатності договору у сфері публічного права бути джерелом права його, як правило, протиставляють "приватному", "індивідуальному" договору. Свій конкретний прояв він має в тому, що: а) сторонами такого договору виступають найчастіше публічні інститути (держава в цілому, її окремі органи, міждержавні утворення, комерційні фірми і їх філії, органи місцевого самоврядування, громадські обєднання та ін.); б) у ньому, як правило, проявляється і закріплюється не приватна, а загальна публічна воля сторін, субєктів цього договору; в) основною метою укладення правового договору є публічна мета, суть якої полягає в адекватному вираженні і повному задоволенні публічних інтересів сторін [15]. При цьому своєрідність зобовязань сторін нормативно-правового договору і засобів їх забезпечення полягає в тому, що межі такого договору чітко передбачені статусом сторін, що в цілому, не зменшуючи обсягу їхніх інтересів та добровільності у визначенні предмета договору, зумовлює необхідність суттєвої корекції тези про "свободу вступу рівноправних сторін до договірних відносин", аби враховувати специфіку публічно-правових відносин. Зокрема, його підпорядковане значення щодо закону, оскільки закон визнає договір як нормативно значущий спосіб регулювання суспільних відносин у різних сферах державного та суспільного життя; визначає ті питання, для регулювання яких використовують договір; запроваджує процедури укладання договорів та визнання їх юридично повноцінними, а також виконання договірних зобовязань; запроваджує судовий захист прав та інтересів партнерів за договорами в суді.
План
Зміст
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
