Особливості адміністративно-правових заохочень. Аналіз та стадії заохочувального провадження. Поняття публічного адміністрування та його особливості. Внесення змін до чинного законодавства щодо удосконалення публічного адміністрування заохочень.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРозвиток демократичної держави потребує запровадження європейських стандартів, у яких головною функцією держави стає забезпечення публічно-правових інтересів, змінюються форми реалізації владних повноважень публічної адміністрації. Водночас низка повноважень публічної адміністрації (стягнення податків, зборів (обовязкових платежів), застосування заходів адміністративного примусу) хоча й сприяє реалізації управлінського впливу, однак не містить ознак прямого публічного адміністрування. Сьогодні цілком обґрунтованим є твердження про те, що заохочення має самостійну цінність як ефективний юридичний засіб, тому його активне впровадження та розвиток дасть можливість підвищити рівень соціально-економічної активності суспільства, виробництва. Результати юридичного аналізу заохочень, розробки основних понять і термінів, що визначають зміст адміністративно-правових заохочень, можуть бути використані при розробленні проекту Державної концепції Комплексної програми підтримки розвитку та удосконалення адміністративно-правового заохочення в Україні й інших нормативно-правових актів, що сприятиме підвищенню ефективності застосування адміністративно-правових заохочень. З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження було використано різні наукові методи, зокрема: логіко-семантичний використано для розкриття понятійного апарату щодо публічного адміністрування заохочення (запропоновано дефініції "публічне адміністрування заохочення", "функції публічного адміністрування", "нагорода як складова частина заохочення", "видатні заслуги", "адміністративно-процедурний вид адміністративного процесу" "правове адміністрування заохочення") (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1); історико-правовий використано для дослідження процесів становлення нагороджуваного права (підрозділ 1.1); класифікація та групування використано для класифікації адміністративно-правових заохочень та стадій заохочувальних проваджень (підрозділ 1.4, 3.2); системно-структурний, структурно-функціональний - застосовано для дослідження особливостей нормативно-правового регулювання публічного адміністрування заохочення (підрозділ 2.1); порівняльно-правовий - використано для виокремлення детермінантних характеристик державної політики щодо публічного адміністрування заохочення (підрозділ 1.2, 1.3); структурно-логічний - використано для дослідження основоположних ідей, що покладено в основу призначення та застосування адміністративно-правового заохочення, видів форм та методів діяльності публічної адміністрації (підрозділи 1.1, 1.3, 2.3); моделювання - при вироблені конкретних змін та доповнень до чинних нормативно-правових актів при зясуванні факторів, що впливають на ефективність публічного адміністрування заохочення (підрозділи 2.2, 2.3); компаративний - використано для вироблення пропозицій стосовно удосконалення законодавства, на підставі якого здійснюється публічне адміністрування заохочення (підрозділи 2.2, 2.3, 3.1); соціологічний - при анкетуванні посадових осіб, які здійснюють публічне адміністрування заохочення, а також пересічних громадян щодо застосування заохочень (984 осіб), а також при аналізі його результатів (підрозділ 2.3); статистичний - для аналізу й узагальнення емпіричної інформації, що стосується теми дослідження (розділ 3)."Поняття та ознаки адміністративно-правових заохочень" зазначається, що заохочення як соціально-правове явище державної реальності можна представити в трьох іпостасях: правова категорія, міра індивідуального стимулювання й управлінський процес, кожну з яких детально розкрито та охарактеризовано на сторінках дисертаційного дослідження. Заохочення у процесі публічного адміністрування реалізується через юридичну діяльність уповноважених субєктів, через виникнення і розвиток відповідних правовідносин, включає в себе видання нормативних актів і, як правило, завершується ухваленням індивідуального акта про призначення конкретного виду заохочення. Розкривши зміст заохочень, слід зазначити, що ознаками адміністративно-правового заохочення є: формування правомірної поведінки субєкта; спонукання до суспільно корисної та суспільно активної діяльності; наявність свідомо-вольового характеру отримання додаткових результатів від суспільно корисної діяльності; винагородження заслуженої поведінки субєкта; задоволення публічних та власних інтересів; забезпечення мотивації правомірної поведінки; оприлюднення визнання діяння про отримання додаткових якісних результатів від суспільно корисної діяльності; результативність засобу впливу на поведінку особи з боку субєктів, які заохочують. "Заслуга як основна підстава адміністративно-правового заохочення" головну увагу приділено поняттю "заслуга", під яким слід розуміти нормативно встановлений рівень суспільно корисної поведінки, що має юридично значущий характер та становить основу змісту заохочення.