Встановлення та вивчення основних питань епізоотології, удосконалення зажиттєвих методів діагностики хвороби. Вивчення ефективності сучасних акарицидних препаратів, а також розроблення лікувально-профілактичних заходів боротьби з псороптозом овець.
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Науковий керівник - доктор ветеринарних наук, професор Галат Владислав Федорович, Національний аграрний університет, професор кафедри паразитології та тропічної ветеринарії Офіційні опоненти: - доктор ветеринарних наук, професор Дахно Іван Степанович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри паразитології та токсикології З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету: 03041, м.Проблема псороптозу овець є досить актуальною, оскільки хвороба реєструється в різних регіонах України і світу та завдає величезних економічних збитків тваринництву (Никольский С.Н., Водянов А.А., 1980; Стринадкин П.С., 1989; Faiz-ullah Peer., Sharma K.L., 1990; OBRIEN D.J., 1992; Eddi C.S., 1993; Багамаев Б.М., 1995; Апалкин В.А., 1995; Bates P.G., 1999; Саитов В.Р., 2001). Отримані результати дають можливість розробити науково обґрунтовані підходи щодо сучасних методів зажиттєвої діагностики, заходів боротьби та профілактики псороптозу овець. Мета дисертаційної роботи - встановити та вивчити основні питання епізоотології, удосконалити зажиттєві методи діагностики хвороби, вивчити ефективність сучасних акарицидних препаратів та розробити лікувально-профілактичні заходи боротьби з псороптозом овець. Досягнення мети здійснено шляхом вирішення таких завдань: вивчити поширення псороптозу овець на Одещині та встановити особливості сезонної, породної і вікової динаміки хвороби залежно від статі тварин; провести порівняльну оцінку ефективності лікарських засобів з групи макроциклічних лактонів (дектомакс, баймек та бровермектин-гранулят) у боротьбі з псороптозом овець;Визначення вікової, статевої та сезонної динаміки псороптозної інвазії проводили на вівцях цигайської та каракульської порід. Щомісячно досліджували три зскрібки (від вівці віком від 1 до 4-х років, барана віком від 1 до 4-х років та молодняка віком до року). Інтенсивність ураження овець псороптесами визначали шляхом вимірювання площі ураженої кліщами ділянки поверхні тіла тварини. Їх брали від овець з неблагополучних щодо псороптозу господарств, тварини яких мали чіткі клінічні ознаки хвороби. Абіотичними методом досліджували зскрібки за компресорним методом Приселкової (додаючи до них гас), за методом Добичина та за методом Шика. хвороба препарат псороптозДля обробки хворих на псороптоз овець високоефективними виявилися препарати з групи макроциклічних лактонів: дектомакс, баймек та бровермектин-гранулят. Зареєстровано 100 %-ву ефективність бровермектин-грануляту при лікуванні овець, хворих одночасно на псороптоз та диктіокаульоз. Упродовж 24 діб після застосування макроциклічних лактонів відбуваються зміни гематологічних показників тварин, хворих на псороптоз, в бік їх нормалізації. Рекомендації з діагностики, профілактики та заходів боротьби з псороптозом овець, які були розглянуті та схвалені на засіданні науково-методичної ради Департаменту ветеринарної медицини (протокол №3 від 20 грудня 2006 року). Для дезакаризації хворих на псороптоз овець застосовувати високоефективні лікарські засобі з групи макроциклічних лактонів, а саме: дектомакс у дозі 1 см3 на 50 кг маси тіла внутрішньомязово та бровермектин-гранулят у дозі 1 г на 10 кг маси тіла перорально з комбікормом.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
