Психотерапія у комплексному лікуванні хворих на алкогольну залежність в амбулаторних умовах у крупному центрі Донбасу - Автореферат

Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукОфіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Ревенок Олександр Анатолійович, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, відділ наукових проблем судовопсихіатричних експертиз залежних станів, завідувач відділу доктор медичних наук, професор Михайлов Борис Володимирович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра психотерапії, завідувач кафедри Захист відбудеться «04» липня 2011 р. о 10?? годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.620.01 в Українському науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за адресою: 04080, м.Алкогольна патологія в структурі інших форм залежності від психоактивних речовин продовжує залишатися домінуючою не тільки в Україні, але й у багатьох країнах світу (В. Ф. Епідемічна поширеність зловживання алкогольними напоями, його популяційна масштабність і вітальний характер складають реальну загрозу здоровю націй і дозволяють, на думку багатьох авторів, віднести рішення завдань по мінімізації рівня захворюваності алкогольною залежністю (АЗ) до ряду основних і таких, що мають поєднане медичне і соціальне значення (Ю. К. При цьому ситуація, яка склалася в нашій країні, ускладнюється тим, що, по-перше, відомості офіційної статистики не в повній мірі відображають дійсне положення алкоголізації населення, а по-друге, існує незмінна диспозиція формування алкогольної залежності у вигляді сукупності соціальних, психологічних і генетичних факторів. Серед соціальних умов виділяють фінансові труднощі громадян, відсутність соціальних гарантій і захищеності, з одного боку, а з іншого - збільшення державного й приватного виробництва, імпорту алкогольних напоїв, залежність бюджету країни від їхньої реалізації, надходження у торгівлю неякісного алкоголю, його масову наступальну рекламу, порушення правил продажу неповнолітнім (Т. Д. Необхідно підкреслити, що в Україні на сьогодні визначена також істотна трансформація ряду аспектів алкогольних проблем: зміна нозологічної структури залежності у звязку зі збільшенням переваги слабоалкогольних напоїв порівняно із традиційними міцними та частоти залежності в осіб жіночої статі; чітка повсюдна тенденція до формування алкогольної залежності у молодому віці; поява терапевтично резистентних, злоякісних форм зловживання, зростання числа алкогольних психозів та інші (І. К.В основу дисертаційного дослідження покладено матеріали вивчення психічного стану 280 хворих на алкогольну залежність, які звернулись до Донецького медичного центру в період 2007-2009 рр. Усі особи, які прийняли участь у дослідженні, дали інформовану згоду і були ретельно обстежені у лікарів-інтерністів: терапевта, невропатолога, нейрофізіолога (за необхідністю). Розподіл хворих із алкогольною залежністю за віковими групами був наступним: у віці 21-30 років - 13,9±2,0% пацієнтів; 31-40 років - 30,0±2,7%; 41-50 років - 30,7±2,7%; 51-60 років - 17,9±2,3%, 61-70 років - 7,5±1,6%. Аналізуючи мотивацію до лікування у хворих на алкогольну залежність виявлено, що у 35,7±2,9% пацієнтів звернення за медичною допомогою було обумовлено родинними неприємностями через пияцтво; у 28,9±2,7% - службовими конфліктами; у 22,5±2,5% - бажанням і надією на вилікування і у 12,1±2,9% проблемами зі здоровям. Досліджено клінічні, клініко-психопатологічні особливості алкогольної залежності у 280 осіб чоловічої статті за період 2007-2009 рр. Основну групу склали 120 пацієнтів, з яких 40 хворих були з легким ступенем тяжкості та 80 осіб з середнім ступенем тяжкості другої стадії. Основну симптоматику залежності від алкоголю склали наявність на протязі останніх 12 місяців у обстежених таких ознак: періодична потреба вживати алкоголь (100,0-1,0%); втрата кількісного та ситуаційного контролю за його вживанням (95,4±1,3%); синдром відміни в умовах припинення або значного скорочення вживання алкоголю (90,3±1,7%); ознаки розвитку толерантності (99,3±0,5%); втрата альтернативних алкогольним інтересів (71,4±2,6%); подовження вживання, незважаючи на очевидні медичні або соціально-психологічні проблеми (69,6±2,7%); хронічні соматичні розлади, обумовлені тривалою алкогольною інтоксикацією (67,9±2,7%); втрата захисного блювотного рефлексу (51,7±2,9%); амнестичні форми спяніння у вигляді палімпсестів (47,5±2,9%), псевдозапої (60,4±2,9%); похмільний синдром (97,5±0,9%); знижений настрій (47,1±2,9%); агресивність (36,8±2,9%) та початок алкогольної деградації особистості (42,1±2,8%).

Основний зміст роботи