Визначення психологічного консультування, його характеристика та основні цілі. Особливості теорії особистості і практика консультування. Теоретичні принципи сучасних психологічних напрямків, характеристика сфери застосування немедичної психотерапії.
Фактор, що впливають на вибір стратегії консультування.Важко провести чітку грань між двома напрямками роботи психолога. Вони являють собою процес психологічної допомоги людині в становленні його як продуктивної, розвитої особистості, здатної до самопізнання і самопідтримки, вибору оптимальних стратегій поведінки та їх використання в реальному міжособистісному взаємодії, подолання виникаючих труднощів, відповідального і усвідомленого відношенню до свого життя. Говорячи про співвідношення консультування та психотерапії, як правило вдаються до подання двох полюсів. Область між полюсами належить діяльності, яку можна називати як консультуванням, так і психотерапією. Консультування орієнтоване на клінічно здорову особистість; це люди, що мають в повсякденному житті психологічні труднощі і проблеми, скарги невротичного характеру, а також люди, що відчувають себе добре, однак ставлять перед собою мету подальшого розвитку особистості;Психологічне консультування як галузь психологічної практики виділилося з психотерапії. Тому в психологічному консультуванні психолог стикається, перш за все, з людьми, які відчувають труднощі в повсякденному житті. Спектр проблем, з якими звертаються до психолога-консультанта воістину широкий: • труднощі на роботі (незадоволеність роботою, конфлікти з колегами та керівниками, можливість звільнення), • невпорядкованість особистого життя і негаразди в сімї, • погана успішність дітей у школі, • брак впевненості в собі і самоповаги, • болісні коливання в прийнятті рішень, • труднощі у завязування і підтримці міжособистісних відносин і т.д. Наприклад, одне з визначень трактує консультування як «сукупність процедур, спрямованих на допомогу людині у вирішенні проблем та прийнятті рішень щодо професійної карєри, шлюбу, сімї, вдосконалення особистості та міжособистісних відносин". В іншому визначенні наголошується, що мета консультування - «допомога клієнту в розумінні того, що відбувається в його життєвому просторі і осмисленому досягненні поставленої мети на основі усвідомленого вибору при вирішенні проблем емоційного та міжособистісного характеру".Основні цілі консультування залежать від потреб клієнтів, що звертаються за психологічною допомогою, і теоретичної орієнтації самого консультанта. Сприяти зміні поведінки, щоб клієнт міг жити продуктивніше, відчувати задоволеність життям, незважаючи на деякі неминучі соціальні обмеження. Існує безліч справ, яким можна навчитися під час консультування: самостійні вчинки, розподіл часу й енергії, оцінка наслідків ризику, дослідження поля цінностей, у якому відбувається прийняття рішень, оцінка властивостей своєї особистості, подолання емоційних стресів, розуміння впливу установок на прийняття рішень і т . п. У консультуванні необхідно прагнути до максимальної свободи клієнта (з огляду на природні соціальні обмеження), а також до розвитку здатності клієнта контролювати своє оточення і власні реакції, провоковані оточенням. Кочунас систематизував мети консультування в залежності від прихильності консультантів до тої чи іншої школи: Психоаналітичний напрямок : Перевести в свідомість витіснений у несвідоме матеріал; допомогти клієнту відтворити ранній досвід і проаналізувати витіснені конфлікти; реконструювати базисну особистість.Кочунас стверджує, що спроба кваліфіковано допомогти іншій людині у вирішенні її проблем без опори на систему теоретичних поглядів, подібна польоту без орієнтирів. Теорія допомагає консультанту узагальнити досвід роботи з різними клієнтами, зрозуміти природу більшості їхніх проблем і форми прояву конфліктів, сприяє ефективному застосуванню конкретних методів. Теорія допомагає консультанту відповісти на принципові питання: • що є людина? На цій стадії консультант встановлює контакт з клієнтом і досягає довіри: необхідно уважно вислухати клієнта, як він говорить про свої труднощі, і проявити максимальну щирість, емпатію, турботу, не вдаючись до оцінок та маніпулювання. Уточнення проблем ведеться до тих пір, поки клієнт і консультант не досягнуть однакового розуміння; проблеми визначаються конкретними поняттями.Психотерапія та психологічне консультування - напрями роботи практико-орієнтованого психолога, мають багато спільного між собою: • є видами психологічної допомоги клієнту (припускають допомогу клієнтові у вирішенні проблем, з якими він самостійно не може впоратися); Стратегія проведення консультаційної та психотерапевтичної роботи визначається рядом факторів (уподобаннями самого психолога: його приналежністю до певної школи, наявним досвідом, особистісними особливостями клієнта, ступенем складності і специфікою ситуації клієнта і т.д.).
План
Зміст
1. Психологічне консультування та психотерапія як види психологічної допомоги: схожість і відмінності.
2. Визначення психологічного консультування
3. Цілі психологічного консультування
4. Теорії особистості і практика консультування
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы