Психотерапія, психопрофілактика та корекція психічних розладів у постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій - Автореферат

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукНауковий консультант: доктор медичних наук, професор Табачніков Станіслав Ісакович, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, директор Пирогова МОЗ України, кафедра психіатрії, загальної та медичної психології, професор кафедри доктор медичних наук, професор Михайлов Борис Володимирович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра психотерапії, завідувач кафедри доктор медичних наук, професор Абрамов Володимир Андрійович, Донецький національний медичний університет ім. 3 дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, м. Проведений всебічний багатофакторний аналіз результатів поглиблених досліджень щодо оцінки клініко-епідеміологічних показників, факторів ризику-антиризику, маркерів сприйнятливості-резистентності, що призводять до формування або супроводжують розвиток психічних та поведінкових розладів (ППР) у постраждалих внаслідок НС, особливостей їх особистісного реагування, змін особистості при НС, а також причин формування, структури, динаміки, клінічних проявів до-і нозологічних форм ППР через НС дозволив сформувати науково-обґрунтовану базу для визначення цілей, завдань та засобів впливу на етно-патогенетичні ланки ППР, що виникають внаслідок перебування людини в умовах надзвичайної ситуації. Результати проведених досліджень, підтвердили наявність відповідної спільної та специфічної дії різних чинників НС на постраждалих і континуальність розвитку ППР, дозволили визначити групи ризику формування ППР та негативної динаміки психічної патології, а також обумовили спрямованість психопрофілактичних, психотерапевтичних та корекційних заходів на різних етапах надання медичної допомоги постраждалим внаслідок НС.Умови, які склалися в Україні у звязку з ризиком НС техногенного характеру, привертають значну увагу з боку державних установ: надмірний регіональний промисловий розподіл, наявність індустріальних конгломератів, розвинуті транспортні мережі тощо зумовлюють виникнення до 500 надзвичайних ситуацій техногенного характеру щорічно, та збільшують вірогідність їх формування («Національні доповіді про стан техногенної та природної небезпеки» МНС України», 2003 - 2005 рр.). Необхідність створення науково-методичної бази з зазначених проблем регламентується низкою нормативно-правових актів, а саме: шістьма Законами України, трьома Указами Президента України, тринадцятьма Постановами Кабінету Міністрів України, а також наказами МОЗ України та спільними наказами МОЗ і МНС України (В.В. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за темами: «Розробка диференційованої системи лікувально-профілактичних, реабілітаційних та організаційних заходів щодо надання спеціалізованої психологічної, психіатричної та психотерапевтичної допомоги постраждалим внаслідок аварій та катастроф (на прикладі небезпечних видів промисловості України)» (№ державної реєстрації 0102U000098), «Розробка системи психіатричного, психологічного, психофізіологічного забезпечення, супроводу, відбору та експертизи професійної діяльності рятувальників аварійно-рятувальних служб й осіб, що залучені до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, техногенних аварій та катастроф» (№ державної реєстрації 0106U005125), відповідає розділам V, пп. Провести компаративний аналіз клініко-епідеміологічних показників та оцінити ступінь впливу надзвичайних ситуацій на психічне здоровя населення України. Вперше проведений компаративний аналіз клініко-епідеміологічних показників щодо НС й психічних та поведінкових розладів, а також оцінений ступінь впливу НС різного походження та масштабу на психічне здоровя населення України, в результаті чого: - визначені істотні відмінності регіонів країни за інтегральним показником небезпеки (який визначається, переважно, НС), що свідчать про нерівномірний розподіл впливу несприятливих умов життя на стан психічного здоровя населення різних частин країни;Матеріалом для дослідження служили офіційні дані Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України) («Національні доповіді про стан техногенної та природної небезпеки» МНС України за 2002 - 2004 рр., що містили відомості про кількість та характер НС за 1999 - 2002 рр.), Міністерства охорони здоровя України (МОЗ України) (щорічні статистичні збірники МОЗ України за 1999 - 2004 рр.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ