Жінки як соціально-демографічна категорія населення та об’єкт соціальної роботи. Особливості гендерного підходу до психосоціальної роботи з жінками. Сучасні теорії, стратегії та технології індивідуальної і групової психосоціальної роботи з жінками.
Актуальність організації психосоціальної роботи з жінками в рейтингу пріоритетів соціальної політики української держави зумовлена ??низкою тенденцій розвитку світової спільноти, зокрема процесом глобалізації та ініціативами побудови громадянського суспільства. Вона знайшла відображення у Загальній декларації прав людини (1948р.), в Конвенції про політичні права жінок (1954 р.), в Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979р.), в матеріалах чотирьох Всесвітніх конференцій з становища жінок, організованих і проведених з ініціативи ООН (1975-1995рр.). Суть цих документів міжнародного рівня полягає в тому, що для побудови громадянського суспільства необхідно в першу чергу вирішити «жіноче питання», що означає реструктурувати суспільство та його інститути, щоб жінки отримали можливість реалізувати свій статевий потенціал в якості рівноправних партнерів чоловікам у всіх сферах життєдіяльності та гендерні конфлікти втратили свою гостроту.Жінки становлять соціально-демографічну категорію населення, яка відрізняється рядом фізіологічних особливостей, специфічним гормональним статусом, становищем в соціальній структурі. Приналежність до жіночої або чоловічої статі фіксується при народженні немовляти і прописується в документах як паспортна стать. Для фахівця з психосоціальної роботи простежити еволюцію сприйняття і розуміння сутності жінки, її ролі та місця в суспільстві - означає зрозуміти історію жіночого питання, причини його виникнення, оцінити історично сформувалися підходи до його вирішення і побачити перспективи свого професійного спілкування та взаємодії з жіночою аудиторією [1]. Зокрема Платон визнавав природне рівність чоловіка і жінки, хоча і вважав, що природні задатки у жінок слабкіше [8, c. Як вважає більшість дослідників (Сімона де Бовуар, Григулевич І.Р., Лозинський С.Г., Куусі П., Кисельова Т.Г. та ін), філософи, священики, законодавці, письменники та науковці із століття в століття всіляко і повсюдно аргументують необхідність підлеглого становища жінки у відносинах з чоловіком на тій підставі, що це воля неба і непослух загрожує покаранням для людства.Нікітін «виділилася значна група дослідників, які активно займаються теорією соціальної роботи, серед яких слід назвати Жукова В.І., Белічева С.А., Блинкова Ю.А., Гуслякова Л.Г., Зимову І.А., Лавриненко І.М., Мартиненко О.В., Павленка П.Д., Топчія Л.В., Фірсова М.В. та інших». Белічевої «психосоціальну роботу можна позначити як психологічну допомогу клієнтові з метою подолання соціальної дезадаптації та соціально-психологічного неблагополуччя, які можуть проявитися як в системі професійних, так і сімейно-побутових відносин та привести до різних форм соціальної дезадаптації». У контексті дослідження пріоритетних умов вирішення «жіночого питання» чітко проглядаються, як мінімум, два основних напрями докладання зусиль вітчизняних фахівців з психосоціальної роботі - це допомога жінкам у побудові компліментарних (тобто взаємодоповнюючих) відносин з чоловіками (батько, брат, шанувальник, наречений, чоловік, свекор, син, чоловіки-співробітники по роботі, інші чоловіки) і це допомога жінкам в освоєнні і виконанні ними ролі матері (оптимізація системи взаємовідносин з власною матірю, свекрухою, дітьми - з дочкою, з сином; з друзями дітей, з зятями, з невістками; психологічна і соціальна підготовка жінок до вагітності та пологів) [8, c. На допомогу фахівців можуть розраховувати як жінки з низьким рівнем доходу, так і матеріально забезпечені жінки (як правило, за певну плату, якщо послуга надається в системі недержавного установи) [3, c. Для того щоб визначити специфіку психосоціальної роботи з жінками, необхідно виділити ті жіночі проблеми, в процесі вирішення яких гендерні конфлікти проявляються більш помітно.Приводами для надання психосоціальної допомоги жінкам можуть бути особистісно-обумовлені ситуації, які викликають у клієнтів сильні емоційні переживання і відчуття безвихідності. Деформуючи жінку зсередини, вони (ці психологічні чинники) виявляються в її зовнішньому життєвому світі низкою стресових ситуацій, таких, як втрата роботи, друзів, які підтримують соціальні звязки, близьких; як придбання шкідливих звичок, нездорового способу життя, важких захворювань аж до інвалідності; як переживання станів відчаю і небажання жити [9, c. Психосоціальна допомога жінкам може здійснюватися у вигляді «роботи з окремим випадком з використанням «біографічного підходу», як групова психотерапія, як сімейне консультування, у вигляді корекційно-реабілітаційної групової роботи, а також у вигляді групового та індивідуального консультування. Вона також передбачає оформлення її «Соціальної історії», а тому потребує збору інформації про особливості особистості жінки і її спосіб життя, про її соціальні ролі, цінності та стереотипи поведінки, про тип запиту і можливі варіанти допомоги.
План
План
Вступ
1. Жінка як обєкт соціальної роботи
2. Гендерний підхід до психосоціальної роботи з жінками
3. Технології індивідуальної психосоціальної роботи: гендерний аспект
4. Технології групової психосоціальної роботи: гендерний аспект
Висновок
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
