Психосемантичні особливості лінгвокраїнознавства при вивченні іноземної мови у вищому навчальному закладі - Автореферат

ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИРоботу виконано в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України. Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент ВОЛОБУЄВА Олена Федорівна, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, професор кафедри англійської мови та перекладу. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор МОСКАЛЕЦЬ Віктор Петрович, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, кафедра загальної та експериментальної психології, завідувач кафедри. кандидат психологічних наук, доцент ДУТКЕВИЧ Тетяна Вікторівна, Камянець-Подільський державний університет, кафедра психології освіти і управління, завідувач кафедри. Захист відбудеться 17 березня 2006 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: 29003, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (29003, м.Чітке проголошення новим керівництвом України курсу на європейський вибір і прагнення до глибокої інтеграції до авторитетних європейських міжнародних інституцій, зокрема, у рамках ЄС та НАТО різко актуалізує потребу у швидкому та якісному навчанні іноземної мови насамперед студентів вищих навчальних закладів. У звязку з цим виникає необхідність оптимізації учбово-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців у процесі навчання іноземної мови, виявленні резервів навчального процесу для якісної підготовки тих, кого навчають, до їх професійної діяльності в сучасних соціально-політичних та економічних умовах. Більшість учених акцентували увагу на вивченні окремих методичних аспектів лінгвокраїнознавства у процесі навчання іноземної мови, а тому це є причиною того, що на сьогодні єдиної системи прийомів лінгвокраїнознавства не існує. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до перспективного плану проведення науково-дослідної роботи Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького на 1998-2005 роки в рамках НДР №204-21-64-І “Збірник вправ та тестових завдань з лінгвокраїнознавства” (частина ІІ), відповідно до науково-дослідної роботи “Теоретико-технологічні засади активної взаємодії та спілкування майбутніх офіцерів у навчально-виховному процесі” (шифр № 205-0008 К “Спілкування”) Науково-дослідного інституту ДПС України та згідно з Протоколом науково-технічної ради Технологічного університету Поділля №2 від 28.12.1999р. Обґрунтовані у дослідженні висновки й практичні рекомендації для викладачів з оптимізації процесу навчання іноземної мови у вищому навчальному закладі з урахуванням методів і прийомів лінгвокраїнознавства та індивідуально-психологічних особливостей тих, кого навчають, впроваджено у навчально-виховний процес у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації від 29 вересня 2005 року); у НДР Науково-дослідного інституту ДПС України (акт реалізації від 15 травня 2005 року); у Хмельницькому національному університеті (акт реалізації від 12 жовтня 2005 року).Вимірювані поняття: “географічний простір”, “історичний простір”, “художній простір”, “географічний час”, “історичний час”, “художній час”, “географічне середовище”, “історичне середовище”, „художнє середовище”, „англієць”, „українець” оцінювалися за рядом біполярних градуальних шкал (семибальних), полюси яких було задано за допомогою найчастотніших прикметників-антонімів (українською й англійською мовами), що входять до факторів “оцінка”, “активність”, “сила”. Багатий досвід, накопичений у ході розвитку суспільних уявлень і понять про простір, час, природу, прекрасне, акумульований у працях з філософії, історії, мистецтвознавства, культурології та ін., створив реальні передумови для удосконалення субєктивних семантичних просторів цих понять за допомогою залучення цього досвіду у процес навчання іноземної мови. Використані разом з нею інші чотири елементи наочності (наочність як міра відтворення зовнішнього вигляду історичного обєкта у знаках, муляжах, макетах і т. ін.; наочність як вираження релігійних розходжень іншомовної і вітчизняної культур; наочні матеріали соціально-політичного характеру; наочні матеріали, спрямовані на розвиток художніх понять і уявлень) слугували основою формування культурологічних понять і уявлень про простір, час, природу (середовище), англійців, українців. У групах, де навчання здійснювалося за експериментальною методикою, у структуру семантичного простору поняття “простір” вкраплюються шкали “активний”, “твердий” (географічний, історичний простори), “великий” (географічний, історичний простори), “швидкий” (історичний, художній простори).

Основний зміст дисертації