Психосемантичні особливості громадянської свідомості студентської молоді - Автореферат

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Боришевський М.Й., Інститут психології ім. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Савчин М.В., Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри психології; З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м.У складних умовах становлення молодої української державності, що повязане як із процесами демократизації та гуманізації всіх сфер суспільного життя, так і з численними політичними, економічними, екологічними, демографічними негараздами, дуже важливим предметом наукового аналізу постала проблема формування належного рівня громадянської свідомості у підростаючого покоління. Орієнтація на демократію як на провідний ціннісний вектор розбудови більшості держав вже навіть за самим означенням відповідного терміну („влада народу”) передбачає розвинуте громадянське суспільство, поза яким значна частина привабливих орієнтирів соціального розвитку залишатиметься тільки віртуальною реальністю. При цьому, не дивлячись на психосемантичні дослідження окремих складових відповідної ціннісної сфери українського студентства - зокрема, політико-ідеологічного та етносоціального її аспектів - досі не було здійснено спроб емпіричної експлікації категоріально-смислових структур власне його громадянської свідомості в усій максимально можливій цілісності та повноті такої експлікації. Як теоретична, так і практична необхідність подолання зазначеної прогалини зумовила вибір теми дослідження - „Психосемантичні особливості громадянської свідомості студентської молоді”. Відповідно до сформульованих обєкта, предмета, мети та гіпотез дослідження було визначено наступні його завдання: - охарактеризувати загальнотеоретичні та власне психологічні аспекти термінологічного конструкту „громадянська свідомість” в його співвідношенні зі спорідненими концептами „національна свідомість”, „політична свідомість”, „правова свідомість”; здійснити аналіз наукових джерел відповідної тематики з метою орієнтовного зясування типових складових сучасного громадянського тезаурусу;У вступі обґрунтовано актуальність теми, проаналізовано ступінь розробки відповідної проблематики, розкрито обєкт і предмет дослідження, визначено його мету, гіпотези та основні завдання, окреслено методологічну та експериментальну базу, наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, наведено дані про апробацію результатів дисертації. У першому розділі - „Теоретико-методологічні засади психосемантичного аналізу громадянської свідомості студентської молоді” - наголошується на недостатній концептуалізації феномену свідомості та суперечливості його численних визначень; розкривається субєктно-діяльнісний підхід до проблеми визначення структури свідомості та аналізується континуальна опозиція „значення - смисл”; згадуються провідні ідеї зарубіжних концепцій, які найбільше вплинули на становлення експериментальної психосемантики. Окреслюється місце термінологічного конструкту „громадянська свідомість” серед споріднених понять; обґрунтовуються аксіологічні та соціально-психологічні засади системного психосемантичного аналізу предмету дослідження; характеризується сучасна студентська молодь як субєкт громадянської свідомості. Власне психологічне обґрунтування взаємодії значень і смислів в аспекті їхньої функціональної ролі як складових індивідуальної свідомості особистості вперше знаходимо у працях Л. Крім того, якщо інший „реальний” громадянин України у свідомості досліджуваних на статистично значущому рівні (t = 1,97 при p <0,05) відрізняється від „ідеальної” громадянськості за всіма 50 критеріями, то самих себе студенти оцінюють як відповідних такому ідеалу за 6 ознаками: „народитися та постійно проживати на території своєї держави”, „мати батьків, дідів, прадідів, які також народилися, жили, живуть на цій же землі”, „визнавати та шанувати державні символи”, „любити красу рідної природи”, „любити свою Батьківщину”, „готувати, їсти національні страви”.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ