Досягнення релігії в психопрофілактичній сфері. Проблема психопрофілактики суїцидальності з використанням життєдайного потенціалу релігійної віри. Аналіз науково-психологічні теорії щодо антисуїцидального впливу віри в Бога, релігійного смислу існування.
Національний університет "Львівська політехніка"На противагу раціональному підходу до життя, як свідчать наукові дослідження, життєва практика, щира віра в Бога убезпечує від екзистенційної тривоги, страху й відчаю (які є психологічними чинниками суїцидальності), допомагає індивідам психологічно укорінитись у найвищий авторитет, який обіцяє їм порятунок від загрози зла та смерті, вселяє життєву наснагу, радість буття, оптимістичне сподівання на майбутнє. Така впевненість передбачає досягнення психічної рівноваги людини, є потужним стимулом для мобілізації внутрішньої духовної сили задля подолання життєвих негараздів, сприяє умиротворенню людської душі, що суперечить формуванню суїцидальних станів. У вірі в Бога чимало людей знаходить утіху, релаксацію, духовне піднесення, гідність, душевний спокій, радість буття, що потужно протидіє суїцидальності. Сковорода наголошував, що значущість релігійної віри для людини можна порівняти з роллю серця в її тілі: як не може людина жити без серця, так не може вона жити без віри в Бога. Релігія надає сенсу людському існуванню, робить для людини легким і радісним те, що за інших обставин для неї є ярмом суворої необхідності [3, с.55].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
