Психопрофілактика порушення функціонування студентської сім’ї (медико-психологічні аспекти) - Автореферат

Психопрофілактика порушення функціонування студентської сімї (медико-психологічні аспекти)На даному етапі суспільного розвитку в світі відбувається зміна поглядів на сімейні традиції та процеси формування сімї. Опитування населення 43 країн щодо ключової сфери буття показало, що для 83% осіб на першому місці виявилась сімя. Усе вищезгадане стає біопсихосоціальною основою для формування у молодої людини розладів ФС, які за відсутності своєчасного медико-психологічного втручання зберігаються протягом життя, значно погіршують його якість та стають підґрунтям розвитку порушень функціонування створених в подальшому сімей. Так, прийняття ряду нормативно-правових актів (Указу Президента України «Про соціально-економічну підтримку становлення та розвитку студентської сімї» №958/2000 від 04.08.2000 р., Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» №1613-ІІІ від 23.03.2000 р., Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо підтримки становлення та розвитку студентської сімї» №92-р від 14.03.2001 р., наказу МОЗ України «Про організацію діяльності служби планування сімї та охорони репродуктивного здоровя в Україні» №539 від 04.08.2006 р. та ін.) свідчить про існування намірів щодо підтримки інституту сімї, насамперед, розвитку студентської родини. Практичну значущість має розроблена, апробована та впроваджена у практику система психопрофілактики порушення функціонування студентської сімї, яка складається з створеної програми статевого виховання та сексуальної освіти для молоді в Україні, психопрофілактичних заходів, спрямованих на формування відповідальної безпечної сексуальної поведінки молоді та превенцію розвитку порушення функціонування студентської сімї та розроблених і затверджених МОЗ і МОН України учбового плану і програми курсів інформації і стажування «Основи сексології і сексопатології (для практичних психологів, соціальних працівників, вчителів середніх шкіл, викладачів вузів)», що вирішує проблему спеціальної підготовки працівників для здійснення вищезазначеної роботи.Особи, які перебували у цивільному шлюбі, небажання офіційно оформити стосунки аргументували невпевненістю у міцності почуття любові до партнера (3,0% дівчин та 4,0% юнаків) або, навпаки, партнера до нього (відповідно 5,0% і 9,0%), бажанням «спроби» спільного життя, щоб зрозуміти конгруентність один до одного, бажанням набирати звичок один одного, побачити, як поводиться партнер у буденному житті (6,0% дівчин і 13,0% молодиків); 4,0% дівчин та 10,0% юнаків були принципово проти реєстрації шлюбу, бо офіційна реєстрація «руйнує» романтизм відносин. Майже для 2/3 молодиків порівняльної групи переважним мотивом була любов, як і серед дівчат усіх груп (для 1/3 студенток основної та контрольної та 2/3 - порівняльної груп). Для 27,0% дівчин та 29,3% хлопців основної і контрольної груп домінуючим мотивом статевого акту було отримання сексуальної насолоди (р<0,05), для 42,8% дівчин - бажання надати сексуальне задоволення партнеру (р<0,05), а для 40,1% молодиків - сексуальне самоствердження (р<0,05); серед студенток порівняльної групи у 45,6% переважало бажання надати почуття насолоди партнеру (р<0,05), а серед хлопців переважним мотивом сексуальних контактів було отримання сексуальної насолоди (32,3%, р<0,05). Високий ступінь психосексуальної задоволеності мали 17,2% дівчат основної і контрольної груп (проти 89,9% в порівняльній групі), середній її ступінь відчували 39,0% дівчат основної і контрольної та 10,1% - порівняльної групи, відсутність її відмічали 43,9% дівчат основної і контрольної груп. В загальній виборці обстежених основної та контрольної груп виявлено порушення темпів соматосексуального розвитку (14,0% юнаків, р<0,05 та 10,3% дівчат, р<0,05); порушення темпів психосексуального розвитку (6,3% юнаків, р<0,05 та 4,5% дівчат, р<0,05); прості асінхронії статевого розвитку (20,3% юнаків, р<0,1 та 14,8% дівчат, р<0,1), сполучені асінхронії статевого розвитку (38,6% юнаків, р<0,05 та 58,0% дівчат, р<0,05); складні асінхронії статевого розвитку (11,8% юнаків, р<0,05 та 9,4% дівчат, р<0,05).У дисертаційному дослідженні з позицій системного міждисциплінарного інтегративного підходу наведено теоретичне обґрунтування та нове розвязання актуальної проблеми сучасної медичної психології - на основі встановлення психологічних, соціально-психологічних, соціальних та біологічних закономірностей формування порушення функціонування студентської сімї, науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено в практику систему його психопрофілактики. Прогностично несприятливими є висока невротичність, дратівливість, спонтанна та реактивна агресивність, утруднення побудови соціальних міжособистісних контактів, низька здатність адаптуватись до неординарних стресових ситуацій, підвищений рівень особистісної і реактивної тривожності, субєктивного відчуття самотності, завищена потреба у екстремальних відчуттях, схильність до депресивного та невротичного реагування.

Основний зміст