Психопрофілактика міжособистісних конфліктів у сім’ях військовослужбовців Прикордонних військ - Автореферат

Академія Прикордонних військ України імені Богдана ХмельницькогоПроведено психолого-педагогічний аналіз проблеми, обгрунтовано основні умови надання психологічної допомоги сімям в залежності від їх типу сімейно-шлюбної взаємодії. Автором розроблено методику психопрофілактики міжособистісних конфліктів у сімях військовослужбовців, ефективність якої обгрунтовано теоретично і підтверджено практично. Встановлено, що проведення індивідуальних та групових психопрофілактичних заходів з шлюбними партнерами значно підвищує рівень психологічної готовності подружжя до конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у сімї. Основні результати дослідження використано в організації виховної роботи з сімями військовослужбовців ряду військових частин. Для качественного внедрения методики автором разработан модульный план который позволяет должностным лицам воспитательных структур получить представление о последовательности проведения психопрофилактических мероприятий и предвидеть все аспекты этой работы при ее планировании непосредственно в воинских частях.При цьому використання індивідуальних та групових психотехнік сприятиме формуванню адекватної Я-концепції членів родини, на основі якої підвищиться їх психологічна готовність конструктивно вирішувати конфліктні ситуації в сімї. Методологічну основу дослідження складають теоретичні положення про взаємообумовленість внутрішніх психічних факторів та зовнішніх впливів на особистість; взаємозвязок свідомості індивіда та його діяльності; ідеї взаємозалежності і взаємообумовленості конфліктних явищ у сімї, залежність їх проявів від психологічної готовності шлюбних партнерів прогнозувати, попереджати та конструктивно вирішувати міжособистісні зіткнення. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано комплекс взаємоповязаних методів дослідження: теоретичні - вивчення та аналіз філософської, соціологічної та психолого-педагогічної літератури з проблем, повязаних з міжособистісними конфліктами та шляхами їх попередження у такій специфічній сфері їх прояву, як сімейно-шлюбна; емпіричні - спостереження, бесіда, опитування, тестування, анкетування, експеримент (констатуючий та формуючий), аналіз результатів діяльності та спілкування членів сімї; методи математичної статистики. З врахуванням особливостей сімейно-шлюбної взаємодії удосконалено такі психологічні засоби попередження міжособистісних конфліктів у сімях військовослужбовців як індивідуальне консультування шлюбних партнерів та соціально-психологічний тренінг для подружжя. Результати вивчення міжособистісних конфліктів у сімях військовослужбовців ПВУ та досвіду надання їм психологічної допомоги свідчать, що соціально-психологічні особливості життєдіяльності сімї військовослужбовця викликають міжособистісні протиріччя та зіткнення її членів, порушення стабільності сімї, а досить часто і її дестабілізацію та розпад.У висновку підведено підсумки дослідження: Аналіз різних підходів до вивчення конфліктів і конфліктних ситуацій, етапів і факторів їх розвитку, способів попередження, понятійного апарату та інших аспектів зазначеного явища свідчать, що вивчення проблеми міжособистісних конфліктів у такій специфічній сфері їх прояву, як сімя військовослужбовця, у рамках цих досліджень характеризується фрагментарнністю й відсутністю теоретичних та експериментальних розробок. Психопрофілактика міжособистісних конфліктів у сімях військовослужбовців ПВУ є системою психологічних заходів, за допомогою яких можна попередити виникнення внутрішньосімейних конфліктів, не допустити міжособистісних зіткнень і зберегти сімейно-шлюбну гармонію. Ефективність психопрофілактичної роботи з сімями військовослужбовців обумовлюється системним підходом до організації групової психопрофілактики та індивідуально-психологічної роботи з членами сімей військовослужбовців і забезпечується за таких умов: висока підготовленість сімейного консультанта, його вміння працювати з людьми; диференційний підхід при наданні психологічної допомоги до кожної проблемної та нестабільної сімї; наявність у шлюбних партнерів бажання співпрацювати з сімейним консультантом; постійна організація всебічної психологічної просвіти подружжя; підвищення значення самоосвіти подружжя з питань психології шлюбу та сімї; наявності у шлюбних партнерів почуття відповідальності за долю сімї. Головною метою групової психопрофілактики шлюбних конфліктів є проведення сімейним консультантом комплексу заходів, які б сприяли психологічній просвіті членів сімей, регуляції їх взаємовідносин та формуванню у них психологічної готовності до конструктивного вирішення конфліктних ситуацій у сімї.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ