Розгляд нової методики психологічної діагностики ризиків професійного здоров’я фахівців. Характеристика змісту понять "професійне здоров’я" та "ризики професійного здоров’я". Опис процедури психометричного аналізу факторної структури опитувальника.
Аннотация к работе
Національний педагогічний університет імені В.Г.Для дослідження ризиків професійного здоров’я вчителя було розроблено методику «Ризики професійного здоров’я» [1] та здійснено її психометричний аналіз. В результаті проведення факторного аналізу результатів опитування респондентів за допомогою методики "Ризики професійного здоров’я" було виділено 4 фактори, що стало основою поділу методики на чотири шкали: "Руйнівні комунікації” (факторна вага 8,35): № 3 (0,744) (негативні стосунки з колегами, клієнтами, пацієнтами тощо); № 11 (0,620) (інтенсивний повсякденний стрес); № 12 (0,580) (заздрість серед членів колективу); № 13 (0,746) (мобінг (нанесення моральної шкоди на робочому місці); № 14 (0,599) (стиль керівництва); № 15 (0,724) (конфлікти у професійному середовищі); № 23 (0,644) (авторитарність, відсутність такту й витримки, самовпевненість, невиправдана ворожість серед членів колективу); № 25 (0,752) (критика, особливо несправедлива, висловлена в грубій, принизливій або насмішкуватій формі). "Дестабілізуюча організація професійної діяльності" (факторна вага 2,79): №16 - хронічна втома (0,639); №17 - виконання кількох завдань одразу (0,659); №18 - необхідність залишатися після роботи для виконання поточних професійних завдань (0,574); №19 - негативні умови праці (шум, надмірне голосове навантаження, холод тощо) (0,503); №26 - професійна діяльність вимотує фізично (0,752); №27 - професійна діяльність вимотує морально (0,636); №28 - надмірне навантаження (0,726); №29 - частота змін, реконструкцій, нововведень тощо (0,572). Для встановлення узгодженості питань всередині методики, що вказує на надійність тесту, також використовується статистичний метод оцінювання даних - "метод а-Кронбаха". За допомогою цього методу визначався зв’язок кожного конкретного елементу опитувальника із загальним результатом, порівнювався розкид кожного пункту опитувальника із загальними розкидом за всією шкалою.