Взаємозв’язок між когнітивною, емоційно-вольовою і потребово-мотиваційною сферами та успішністю в учбово-службовій діяльності курсантів міліції. Можливості психологічної корекції та оптимізації формування якостей особистості майбутніх фахівців міліції.
При низкой оригинальности работы "Психолого-правові засади формування особистості майбутніх працівників ОВС у процесі професійної підготовки", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Психолого-правові засади формування особистості майбутніх працівників ОВС у процесі професійної підготовкиСтратегічне спрямування кадрової політики МВС України передбачає передусім забезпечення морально-психологічного виховання, юридичної та фахової компетентності, високої професійної майстерності та уміння працювати в сучасних умовах. Слід зазначити, що головним чинником у процесі підготовки майбутніх правоохоронців є формування особистості, що неможливо зробити якісно без психологічного аналізу цього процесу. Нормативну базу професійної підготовки становлять насамперед Закон України «Про освіту», Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття) відомчі нормативні документи (Накази МВС України №519 - 1992, №1279-1992, №505-1994, рішення Колегії МВС №3-1993 р.). Так, у «Положенні про психолого-педагогічне супроводження навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах МВС України» викладено вісім основних принципів і перший з них - це принцип науковості, який передбачає необхідність наукового обґрунтування форм, методів та засобів психолого-педагогічного супроводження. «Про затвердження Концепції психопрофілактичної роботи в органах внутрішніх справ України та Програми її реалізації до 2005 р.» проводилося також в рамках комплексної програми «Кадри» МВС України (Наказ МВС України №61 від 29 січня 1999 р.); п.Для вивчення адаптивності, емоційної та потребово-мотиваційної сфер, було відібрано 171 курсант, віком від 17 до 22 років, обох статей, які навчались на 1 (n=90) і 5 (n=81) курсах соціально-психологічного факультету. При цьому всі курсанти були розділені нами на дві групи з високою та низькою правовою свідомістю: в кожній по 83 особи. Для порівняння впливу умов побуту і навчання між курсантами і звичайними студентами, із студентів першого-четвертого курсів природничого факультету Харківського педагогічного університету було сформовано групу контролю, яка складалась з осіб чоловічої і жіночої статі, віком від 17 до 21 років, в кількості 35 осіб. Для перевірки ефективності впливу соціально-психологічного тренінгу (СПТ) була сформована група в кількості 47 осіб, яку, в свою чергу, було поділено на три підгрупи по 9 чоловік і дві підгрупи по 10 курсантів. Визначення ефективності психокорекції відношення до соціально-правових вимог здійснювалось за участю групи курсантів першого - четвертого курсів в кількості 45 осіб, які були поділені експертами на три підгрупи, відповідно з низьким, середнім та високим рівнем успішності в учбово-службовій діяльності по пятнадцать осіб в кожній.Проведене дослідження повною мірою дало можливість переконатись в наявності можливостей взаємовпливу між якостями особистості і чинниками, які детермінують професійну підготовку майбутніх фахівців міліції. Крім того, практично відсутні психологічні дослідження в яких би вирішувалась проблема правової компетентності курсантів у вузах системи МВС та проаналізовано вплив на психіку правової регламентації і її ролі в учбово-службовій діяльності. Це характерно для курсантів першого курсу, які, в порівнянні з курсантами пятого курсу, мають багато проблем з адаптацією в учбовій і службовій діяльності. Так, 90,3% першокурсників вважають кількість нормативних документів, що регламентують проходження їх служби, надмірно великою; у них (у 84,0% першокурсників і в 56,7% пятикурсників) виникає почуття страху при думці про можливість невиконання нормативно-правових вимог у ході чергового інструктажу, в якому йдеться про регламентацію їх службової діяльності, у 30,3% першого і у 58,8% курсантів пятого курсу виникає почуття дратівливості; дія правової регламентації викликає у них зниження самопочуття, погіршення сну і відпочинку та інші негативні прояви. Так, рівень психічного здоровя у курсантів, які часто хворіють, в середньому дорівнює 60,4 бала при цьому у них фізичне здоровя на рівні 71,6 бала, а у курсантів, які не хворіли, рівень першого - 70 бала, а другого - 86,2 бала.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы