Сутність процесу формування авторитету офіцерів, його закономірності, психологічна характеристика видів авторитету. Критерії оцінки ефективності формування авторитету офіцерів Збройних сил України. Підвищення ефективності формування авторитету офіцерів.
Аннотация к работе
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ЗМІСТ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ АВТОРИТЕТУ ОФІЦЕРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИСоціально-економічні реформи, які проводяться в України, війна, яка йде на Сході нашої держави, торкаються всіх структур, що забезпечують її безпеку, і в першу чергу Збройних Сил України (ЗС України). У сучасних умовах реформування ЗС України загострилося й підсилюється протиріччя між зростаючими вимогами до авторитету офіцерів ЗС України й недостатніми можливостями сучасної військової психолого-педагогічної практики для формування його належного рівня. Формування авторитету офіцерів ЗС України недооцінюється, що призводить до зниження якості організаційного й методичного забезпечення та супроводу цього напряму діяльності органів військового управління, вищих військово-навчальних закладів, відповідних посадових осіб. Вирішити виявлене протиріччя можливо на основі підвищення ролі виховної роботи, психологічного забезпечення у ЗС України і здійснення психолого-педагогічного керівництва процесом самовдосконалення офіцерів ЗС України. Основними видами неправдивого авторитету вважаються: 1) авторитет придушення підлеглих; 2) авторитет спеціально створюваної “відстані”, дистанції лідера; 3) авторитет зрозумілості лідера; 4) авторитет постійних повчань і резонерства; 5) авторитет підкупу; 6) авторитет “свого хлопця” і панібратства; 7) авторитет псевдодоброти і лібералізму у відносинах з підлеглими.Обґрунтування вдосконалювання процесу формування авторитету офіцерів ЗС України на основі розвитку в них ціннісних професійних орієнтацій, моральних якостей особистості, психолого-педагогічного супроводу процесу самовдосконалення офіцерів у військових частинах, а також домінуючої спрямованості на майбутню діяльність повинно сприяти успішному виконанню завдань, поставлених Президентом України - Верховним Головнокомандувачем ЗС України щодо підвищення ролі офіцера у вихованні особового складу, зміцненні обороноздатності та захисті Батьківщини.