Погляди дослідників на проблему виховання і навчання дітей з особливими потребами. Компетентність батьків, як умова успішного виховання дитини. Соціально-психологічна реабілітація батьків як вирішальна умова їх підготовки до виховання особливої дитини.
При низкой оригинальности работы "Психолого-педагогічна підтримка сімї в процесі комплексної реабілітації дитини з порушеннями розвитку", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДТРИМКА СІМЇ В ПРОЦЕСІ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДИТИНИ З ПОРУШЕННЯМИ РОЗВИТКУ Курсова робота
3РОЗДІЛ ІІ Психолого - педагогічна допомога сімям,що виховують дітей з особливими потребами……………………………………………………………………………..… 16 2.1 Соціально-психологічна реабілітація батьків як вирішальна умова їх підготовки до виховання особливої дитини………………………………………………..Наслідком такої орієнтації суспільства і держави на цю модель є ізоляція дитини з обмеженими можливостями від суспільства у спеціалізованому навчальному закладі, яка виключає батьків з виховного процесу і забезпечує розвиток у дитини пасивно - утриманських життєвих орієнтацій. Але де б не довелося навчатися дитині, до навчання в школі її повинні підготувати батьки. На сучасному етапі існування спеціальної освіти проблема підвищення компетентності батьків,що виховують дитину з відхиленнями у розвитку розглядається дослідниками на основі фундаментальних праць Л.С.Виготського «Діагностика розвитку та педагогічна клініка важкого дитинства» (1931) і проблема віку »(1932). Виготський висловив свою думку, що кожен вік характеризується соціальною ситуацією розвитку, з віком змінюється типова діяльність дитини. Узагальнення отриманих даних спільного дослідження, проведеного Інститутом педіатрії РАМН та Інститутом корекційної педагогіки РАО з 1999 по 2003 р., на базі відділення з виходжування та реабілітації маловагих дітей, дозволило визначити організаційні форми і напрями роботи педагога-психолога з батьками дітей перших місяців життя.Баєнська аналізує основні проблеми взаємодії батьків з дитиною з аутизмом дошкільного віку: проблеми організації дитини, обумовлені її швидкою виснажливістю; проблеми залучення уваги; відсутність постійної реакції на звертання; особливості мовного і моторного розвитку; невиразність наслідування; відсутність або слабкість емоційної прихильності. Вона пропонує такі форми організації: консультативно-рекомендаційну; лекційно-просвітницьку; організацію «круглих столів», батьківських конференцій; індивідуальні заняття з батьками і їх дитиною; групові заняття. Завдання батьків - допомогти дитині в складних умовах хвороби розкрити весь закладений в неї природою потенціал розвитку, сформувати компенсаторні можливості, підготувати до школи, зробити дитину максимально пристосованою до перебування в дитячому колективі і в перспективі до максимальної інтеграції в суспільство і трудову та професійну діяльності. Педагогічна компетентність щодо дитини з особливостями розвитку - це особисті можливості використовувати сукупність відомостей про специфіку виховання і навчання,про способи взаємодії з дитиною з обтяженим дефектом розвитку,про особливості психічного та особистісного розвитку дитини в нормі і в патології, її вікових особливостях, про технології педагогічного впливу на дитину з урахуванням її первинних і вторинних порушень у розвитку, а так само умінь, що стосуються постановки завдань та організації ситуацій; умінь, що відносяться до застосування спеціальних прийомів впливу на дитину та вміння аналізувати свої дії. На початкових етапах роботи переважає індивідуальна психотерапія членів сімї з одночасним навчанням кожного з них окремим прийомам корекційної роботи, наприклад, бабусю навчають, як правильно годувати дитину, як вчити її самостійно приймати їжу; мати - як розвивати дитину під час прогулянки, як проводити з нею ті чи інші корекційні заняття; батька - як займатися з дитиною фізичним вихованням.Вивчення наукової і методичної літератури з проблеми дозволило зробити висновок про те, що батьків, які мають особливу дитину, слід підготувати до того, що її виховання в сімї потребує багато духовних і фізичних сил. Спілкування батьків з дитиною в процесі всіх форм взаємодії і відносин має бути емоційно комфортним і розвиваючим. Важливо створити таку обстановку теплоти та довірливості, коли дитина природно включається в різні відносини. Несправедливе ставлення до дитини з боку дорослих може виявлятися не тільки у відвертій неприязні, ненависті, а й у вигляді байдужого ставлення. Дорослий виступає по відношенню до дитини найважливішим чинником і умовою її фізичного і душевного здоровя, яке залежить від переважання певних життєвих норм у поведінки дитини, а це, особливо на ранніх ступенях вікового розвитку, повністю залежить від батьків.• адреса прописки, проживання, номер телефону; • чи проживають обоє батьків в сімї; • чи підтримує відсутній батько контакти з дітьми; • чи є в сімї діти, що перебувають на повному державному забезпеченні; які причини їх знаходження, чи відвідують їхні батьки, члени сімї; плани щодо цих дітей; • чи є родичі, чи підтримують стосунки. • чи працюють дорослі члени сімї; чи є робота стабільною і надійною; хто доглядає за дітьми під час відсутності батьків?Опис житлового приміщення (окрема квартира, власний будинок, частина будинку, комунальна квартира, кімната в гуртожитку, приватна квартира, кімната, житлова площа родичів, інше).
РОЗДІЛ І Психолого- педагогічні підходи у вихованні дітей з обмеженими можливостями ……………………………………………………………………………………………… 5 1.1. Погляди дослідників на проблему виховання і навчання дітей з особливими потребами………………… …………………………………………………………… 5 1.2.Компетентність батьків, як умова успішного виховання особливої дитини ………………………………………………………………………………………………………….. 10
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
