Психолого-педагогічна корекція шкільної неуспішності молодших школярів - Автореферат

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРобота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України, Міністерство освіти і науки України. психологічний школяр мотиваційний Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Коломінський Наум Львович, Міжрегіональна Академія управління персоналом, кафедра психології, завідувач кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Пророк Наталія Василівна, Інститут психології ім. Захист дисертації відбудеться “16” лютого 2007 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.02 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м.Ними встановлено, що неуспішність визначається як обєктивними причинами (умови життя, невірно організоване спілкування з учнем, формалізм вчителів та батьків у ставленні до навчання дітей, педагогічна занедбаність, психотравмуюча ситуація), так і субєктивними причинами (рівень розумового розвитку дитини, ставлення самого учня до навчальної діяльності, інфантилізм школяра, слабкий стан фізичного здоровя, несформованість мотивів навчання, низька самооцінка учня). Дослідники (Н.А.Бастун, Ю.З.Гільбух, Л.В.Дзюбко, І.В.Дубровіна, Т.Д.Ілляшенко, Н.П.Локалова, Н.Г.Лусканова, Р.В.Овчарова, Ю.О.Приходько, Л.М.Співак) зазначають, що для успішного подолання труднощів навчання необхідно насамперед визначити джерела та причини виникнення цих труднощів, це дає змогу подальшої корекційно-розвивальної роботи психолога й педагога. Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної теми та практика роботи школи свідчать, що такий важливий аспект, як комплексна психолого-педагогічна корекція неуспішності молодших школярів, недостатньо досліджений, а вчителі та психологи початкових класів мають потребу в сучасних науково обґрунтованих рекомендаціях у цій галузі. Мета дослідження - на основі виявлення психологічних чинників шкільної неуспішності молодших школярів розробити та апробувати програму роботи шкільного психолога, спрямованої на подолання шкільної неуспішності. · організаційні методи: порівняльно-психологічне дослідження, в процесі якого досліджувалися психологічні особливості розвитку пізнавальної, мотиваційної та самооцінної сфер успішних та неуспішних у навчанні молодших школярів; констатувальний експеримент, який забезпечив збирання та обробку емпіричного матеріалу та розроблення типології чинників шкільної неуспішності; формувальний експеримент, у процесі якого апробувалася програма психолого-педагогічної корекції шкільної неуспішності молодших школярів, та контрольний експеримент, за допомогою якого вивчалися зміни, що відбулися в рівнях розвитку пізнавальної, мотиваційної та самооцінної сфер неуспішних учнів після корекційно-розвивального впливу;У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено обєкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу дослідження, окреслено завдання, розкрито методологічні основи, наукову новизну, теоретичну й практичну значущість одержаних результатів роботи.У цілому дослідження шкільної неуспішності молодших школярів присвячено пошуку причин, соціокультурним, гендерним та іншим розбіжностям, оцінці ефективності пропонованих програм допомоги учням з проблемами у навчанні. У нашому дослідженні ми спиралися на такий термін: неуспішність у навчанні - це невідповідність підготовки учнів вимогам змісту освіти, яка фіксується після завершення будь-якого значного відрізку процесу навчання - серії уроків, присвячених вивченню однієї теми, розділу курсу, навчального семестру, року. Сучасний стан теоретичної та практичної розробки проблеми шкільної неуспішності (І.Бех, В.Волошина, Н.Крупеніна, Л.Лохвицька, О.Яшнова) дає підстави визначити структуру успішності/неуспішності з точку зори аналізу встигання за навчальними предметами, оцінки успішності з боку вчителів та однолітків, адаптації до умов навчання, соціального статусу серед однолітків, прийняття найближчого соціального оточення, внутрішньої оцінки переживання успіху, впевненості в своїх можливостях, зацікавленості навчальною діяльністю, рівня розвитку пізнавальних процесів та ін.

Основний зміст дисертаційної роботи