Психолого-педагогічна характеристика дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю - Реферат

Психолого-педагогічна характеристика дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю

Київ-2012Для дітей з порушенням інтелекту дошкільний вік виявляється лише початком розвитку перцептивної дії. Діти вже можуть робити вибір за зразком (кольором, формою, величиною). До кінця дошкільного віку лише трохи більше половини розумово відсталих дітей досягають рівня розвитку сприймання, з якого діти в нормі починають дошкільний вік, хоча за способами орієнтації в завданні вони випереджують цей рівень. У ряді випадків вибір за словом виявляється у дітей з порушенням інтелекту кращим, ніж вибір за зразком, оскільки слово виділяє для дитини належну сприйманню властивість. Оволодіваючи вибором за зразком на основі зорової орієнтації, діти, проте не можуть здійснити вибір із великої кількості елементів, відчувають труднощі у розрізненні близьких властивостей, не можуть врахувати ці властивості у діях з дидактичними іграшками.У той же час до початку дошкільного віку в дітей з порушеннями інтелекту фактично зовсім не виникає предметна діяльність. їхні дії з предметами залишаються на рівні маніпуляцій, переважно неспецифічних. У молодшому дошкільному віці діти в основному оволодівають специфічними маніпуляціями, які повинні лягти в основу формування зорово-рухової координації та виділення властивостей і відношень предметів. Проте процес оволодіння специфічними маніпуляціями без спеціального навчання проходить повільно, оскільки у дітей не виникає дійсного інтересу до навколишнього предметного світу. Поряд із неспецифічними маніпуляціями у дітей четвертого року життя спостерігається велика кількість неадекватних дій з предметами. Після пяти років у грі з іграшками у дітей з порушеннями інтелекту все більше місце починають займати процесуальні дії.Багато дітей з порушенням інтелекту не починають говорити не тільки до початку дошкільного віку, а й до 4-5 років. Серед них є діти, які зовсім не володіють мовленням; діти, які володіють невеликим обсягом слів та простих фраз; діти з формально гарно розвиненим мовленням. Мовлення не відображає дійсних інтелектуальних можливостей дитини, не може слугувати повноцінним джерелом передачі їй знань та відомостей. Є слова, якими дитина з порушеннями інтелекту може назвати певні картинки, предмети, проте не розуміє їх, якщо чує у мовленні іншої людини поза звичною ситуацією. Ситуативне значення слова, недостатнє граматичне оформлення мовлення, порушення фонематичного слуху та уповільненість сприймання призводять до того, що мовлення інших або часто зовсім не розуміється дитиною з порушеннями інтелекту, або розуміється неточно і навіть спотворено.У дитини з порушенням інтелекту в період раннього дитинства відсутні ті передумови до розвитку особистості, які забезпечують формування особистості у дошкільника з нормальним розвитком. До початку дошкільного віку, коли у дітей в нормі на базі кризи трьох років починає розвиватись самосвідомість, зявляються вольові прояви, у дітей з порушенням інтелекту особистісні прояви не зявляються, їхня поведінка, як правило, виявляється мимовільною, "польовою". У той же час після чотирьох років, коли у дітей з порушенням інтелекту починає розвиватись інтерес до оточуючого, формуються дії з предметами, зявляється бажання підкорятись дорослому, можна спостерігати в них і виникнення перших проявів самосвідомості, відокремлення свого "я", яке знаходить вираження у негативних реакціях на зауваження, на невдачу. Зовсім по-іншому, ніж в нормі, складається у дітей з порушенням інтелекту спілкування як з дорослим, так і з колективом ровесників. Відсутність засобів спілкування, мовних і немовних, нерозуміння ситуації, що відображається в грі, призводять до того, що діти з порушенням інтелекту в більшості випадків виявляються знехтуваними у дворі, у масовому дошкільному закладі.

План

1. Розвиток пізнання при розумовій відсталості

2. Розвиток мислення при розумовій відсталості

3. Розвиток діяльності

4. Розвиток мовлення та спілкування

5. Розвиток особистості

Список використаної літератури

1. Розвиток пізнання