Психолого-педагогічні умови становлення самостійності у дітей раннього віку - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукВ Державній національній програмі ”Освіта (Україна ХХІ століття)”, Законі України “Про дошкільну освіту”, “Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні” визначено, що розвиток активної особистості дитини є пріоритетним. Сучасна педагогічна та вікова психологія актуалізує проблему подальшої розробки теоретичних положень та одержання нових емпіричних фактів щодо особливостей прояву самостійної поведінки особистості на ранніх етапах онтогенезу, створення в сімї та дошкільному навчальному закладі розвивальних умов для становлення задатків такого особистісного утворення як самостійність дитини раннього віку. Сьогодні на часі самодостатня особистість, що цінує себе та оточуючих, впевнена у своїх можливостях, здатна реалізувати власний потенціал, задовольняти свої основні потреби, жити повноцінним життям, самостійно діяти, здійснювати вільні вибори, визначатися зі своїми пріоритетами, приймати незалежні (відповідно до віку) рішення, відповідати за їх наслідки, орієнтуватися в новому середовищі, пристосовуватися до нових умов життя, відстоювати власні інтереси тощо. У психологічних джерелах проблема становлення особистості в періоді дитинства та генезис її самостійності як особистісного утворення розглядається в різних аспектах, а саме: розвиток особистості в онтогенезі та особливості структурування її компонентів (К.О. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що: - вперше експериментально досліджено становлення самостійної поведінки дітей другого і третього років життя в умовах сімейного й суспільного виховання; визначено психологічний зміст та структуру поняття “самостійність дитини раннього віку”; розроблено методику визначення проявів самостійної поведінки дітей 2-го та 3-го років життя в різних умовах життєдіяльності; визначено віково-статеві модифікації прояву самостійності як інтегративного особистісного утворення; розроблено модель формування самостійної поведінки та комплекс методичних засобів оптимізації самостійності дитини раннього віку; обґрунтовано критерії самостійності (ініціативна активність; незалежність від дорослого; оптимістичне ставлення до труднощів), показники та рівні сформованості у дітей другого-третього років життя цього особистісного утворення; визначено психологічні та педагогічні умови ефективного формування самостійності в сімї та дошкільному навчальному закладі;У першому розділі дисертації “Теоретичні засади дослідження процесу становлення самостійності особистості дитини раннього онтогенезу” здійснено теоретичний аналіз вітчизняних та зарубіжних джерел з теми дослідження, обґрунтовано теоретико-методологічні засади проблеми самостійності в ранньому онтогенезі, визначено специфіку особистісного розвитку в ранньому віці, обґрунтовано феномен самостійності як провідного новоутворення вказаного вікового етапу, визначено психолого-педагогічні умови ефективного становлення самостійної поведінки в ранньому дитинстві. Зазначено, що проблема розвитку особистісних якостей, зокрема самостійності як базової якості дитини раннього віку, є актуальним питанням педагогічної та вікової психології. Підкреслено, що у психології процес розвитку самостійності обґрунтовується у контексті діяльнісного підходу, згідно з яким вказана якість особистості є результатом інтеріоризації продуктів співробітництва в системі “дорослий - дитина”, актуалізовано роль взаємодії дитини з навколишнім середовищем (О.В.Запорожець, Д.Б. Констатовано, що для багатьох дослідників самостійність виступає комплексною, інтегрованою характеристикою особистості, основними складовими якої є: незалежність - здатність власними силами, без підказки і керівництва зовні, приймати і втілювати в життя свої рішення, досягати поставленої мети; ініціативна активність, тобто готовність реалізувати власний почин, власну ідею, наміри; творчість - вміння проявляти вигадку, бажання виконувати завдання по-своєму, за власним задумом; цілеспрямованість - здатність передбачити результати і досягати своєї мети; оптимізм - позитивний настрій, переконання в можливості досягти кінцевої мети (Н.М.Авдєєва, Л.І.Божович, Л.А.Венгер, І.С.Кон, О.Л.Кононко, В.К. Як зазначають фахівці, психолого-педагогічними чинниками становлення самостійності в ранньому віці є довільна регуляція власних рухів і дій, вміння активно відстоювати в ігровій діяльності побудовані власні конструкції; емоційно-ціннісне ставлення як результат переживання почуття гордості за власні успіхи у взаємодіях; власна ініціативність і елементи творчості в ігровій діяльності й спілкуванні, на основі чого відбувається усвідомлення себе як “Я” та зявляється дійовий мотив “Я сам”.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ