Психолого-педагогічні умови розвитку здатності до самоорганізації у майбутніх офіцерів-прикордонників - Автореферат

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукНа сучасному етапі розвитку Державної прикордонної служби України особливого значення набувають високі вимоги до професійної підготовки офіцерських кадрів, зокрема здатність і готовність офіцерів-прикордонників актуалізувати власні внутрішні ресурси самоорганізації. розвиток здатності до самоорганізації забезпечує відносну автономність, незалежність і самореалізацію особистості. Таким чином, практична значущість зазначеної проблеми, її недостатня теоретична розробленість обумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Психолого-педагогічні умови розвитку здатності до самоорганізації у майбутніх офіцерів-прикордонників». Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити основні психолого-педагогічні умови розвитку здатності до самоорганізації у майбутніх офіцерів-прикордонників. З теоретико-прикладних позицій визначити основні психолого-педагогічні умови розвитку здатності до самоорганізації у майбутніх офіцерів-прикордонників та експериментально перевірити їхній вплив на розвиток цієї здатності. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи: теоретичні - контент-аналіз наукових джерел, ретроспективний системно-ситуативний аналіз діяльності курсантів, аналіз документів - з метою здійснення теоретичного аналізу проблеми самоорганізації особистості у вітчизняній і зарубіжній психології та здатності до неї; емпіричні - анкетування, психологічне тестування, опитування, узагальнення експертних оцінок, спостереження, аналіз незалежних характеристик, констатувальний і формувальний експерименти - для здійснення емпіричного дослідження розвитку здатності до самоорганізації у курсантів-прикордонників.У першому розділі - «Теоретико-методологічні основи дослідження проблеми самоорганізації особистості та здатності до неї у психології» - автором проаналізовано розробки проблематики самоорганізації особистості у вітчизняній та зарубіжній психологічній науці, досліджено феномен автентичності субєкта як психологічного ресурсу здатності до самоорганізації. Результати вивчення відповідних наукових джерел дозволяють стверджувати, що самоорганізацію слід розуміти як процес і як результат розвитку особистості. Семенов та ін.) дослідження психологічної проблематики самоорганізації ми обєднали роботи, присвячені дослідженню взаємозвязку самосвідомості особистості та її самоорганізації в умовах професійної діяльності. У другому розділі - «Емпіричне дослідження розвитку здатності до самоорганізації у майбутніх офіцерів-прикордонників» - викладено процедуру й результати дослідження впливу здатності до самоорганізації на формування професійно важливих рис курсанта-прикордонника, а також розглянуто розвиток здатності до самоорганізації як чинник його успішності у навчанні. У третьому розділі - «Основні психолого-педагогічні умови розвитку здатності до самоорганізації курсантів-прикордонників» - на основі результатів емпіричного дослідження було обґрунтовано ці умови, зокрема репрезентовано реалізацію теоретичної моделі особистісно-орієнтованого розвитку здатності до самоорганізації майбутніх офіцерів-прикордонників, забезпечення акмеорієнтованого саморозвитку майбутніх офіцерів-прикордонників, розвиток їх професійної рефлексії а також використання авторського професійно-рефлексивного практикуму.В результаті здійснення теоретико-методологічного аналізу розробок проблеми самоорганізації особистості у психологічній науці розкрито зміст і психологічну структуру самоорганізації курсантів-прикордонників. Виявлено, що самоорганізація курсанта-прикордонника у навчальній діяльності - це впорядкована сукупність цілей і мотивів саморозвитку, навичок самоконтролю і саморегуляції психічних станів, здатностей до самоаналізу та адекватної самооцінки, переважно самостійно і цілеспрямовано сформованої в процесі навчання. Психологічними особливостями процесу самоорганізації курсантів-прикордонників є: особистість курсанта сама управляє процесом самоорганізації та ініціює його; процес самоорганізації є заглибленим у систему навчальної діяльності, і це припускає, що самоорганізація іманентна їй та існує в її рамках; спрямованість самоорганізації може являти собою відхилення або збіг мети самоорганізації з основними цілями навчальної діяльності; стрибкоподібні й еволюційні процеси самоорганізації є взаємоповязаними, що підкреслює нелінійний характер самоорганізації, її залежність від внутрішніх та зовнішніх умов навчальної діяльності курсантів; існує потреба у побудові на основі практичного досвіду певної паралельної системи самоорганізації курсанта для запобігання зривів, збоїв, помилок у його навчальній діяльності; характер самоорганізації є подвійним, адже в її ієрархічній структурі як би «змішуються» різні діяльнісні функції; самоорганізація курсанта є поліфункціональною, що виявляється у різноманітності колі завдань, які вона здатна виконувати.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ