Психолого-педагогічні умови розвитку комунікативних якостей підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату - Автореферат

Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукШвидкоплинні зміни суспільного устрою обумовлюють активне включення науковців в психолого-педагогічний процес задля обґрунтування засад та розробки програм соціально-психологічного розвитку підлітків, що мають порушення опорно-рухового апарату, сприяючи їх всебічному та гармонійному розвитку. Соціальний розвиток не завжди буває успішним, зміна соціальних звязків, ціннісних орієнтацій викликає соціально-психологічну напруженість, і виникають труднощі й проблеми, які особистість в процесі свого розвитку не може самостійно подолати. Але в цілому ще відчувається дефіцит досліджень з концептуальних проблем спілкування підлітків, що мають порушення опорно-рухового апарату, цілеспрямованого розвитку їх комунікативних якостей. Все вище зазначене й обумовило актуальність напрямку і вибір теми дисертаційного дослідження “Психолого-педагогічні умови розвитку комунікативних якостей підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату”. Мета дослідження - визначити психолого-педагогічні умови становлення комунікативних якостей підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату та розробити програму їх розвитку.У першому розділі - “Теоретичні основи спілкування особистості підлітків із фізичними вадами” здійснено аналіз сучасних теоретико-методологічних підходів до характеристики особливостей спілкування в підлітковому віці; розкрито комунікативні барєри підлітків із фізичними вадами та психолого-педагогічні умови розвитку особистості підлітків із фізичними вадами. У науковій літературі чітко не визначено структуру комунікативних якостей підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату та їх особливості, психолого-педагогічні умови цілеспрямованого розвитку таких якостей цієї категорії осіб. У другому розділі - “Експериментальне дослідження особливостей спілкування підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату” теоретично обґрунтовано добір психодіагностичного інструментарію щодо дослідження особливостей спілкування підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату, виявлено вплив сімейного спілкування на розвиток комунікативних якостей підлітків, встановлено характер педагогічного спілкування та його вплив на розвиток особистості підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату. Емпірично проаналізовано рівні сформованості комунікативних якостей підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату в процесі спілкування з однолітками; проведено порівняльний аналіз труднощів спілкування та ставлення до іншого в процесі спілкування в соціальних системах “підліток - батьки”, “підліток - вчитель”, “підліток - однолітки”. На другому етапі (2006 - 2008 р.р.) здійснено діагностичний констатувальний експеримент з метою виявлення рівня сформованості комунікативних якостей підлітків із фізичними вадами та підлітків без таких вад у системах “підліток - батьки”, “учень - вчитель”, “підліток - однолітки” та особливостей спілкування підлітків без таких вад.У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та наведено нове вирішення актуального наукового завдання - визначення психолого-педагогічних умов розвитку комунікативних якостей підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату. Психолого-педагогічні умови розвитку особистості підлітків із фізичними вадами в процесі спілкування визначаються на базі основних комунікативних якостей особистості (експресивно-мовленнєвих, соціально-перцептивних та інструментальних). В уявленні підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату про соціально-психологічні характеристики спілкування у системі “підліток - однолітки” труднощами виявлено систематичне пересування під час спілкування (50,0 %), підозріле (53,0 %), неприязне (65, 8%), байдуже (56,9 %) та зарозуміле (69,0 %) ставлення оточуючих до підлітків та їх тривале спілкування з однією й тією ж людиною (56,4 %). Підліткам із незначними руховими та мовленнєвими розладами подобається бути з іншими людьми, а підлітки з важкими руховими та мовленнєвими розладами віддають перевагу самотності. Структура ставлення до іншого субєктів спілкування (підлітків із порушеннями опорно-рухового апарату) включає чотири чинники: “Ворожо-агресивно-цинічний” - підлітки з фізичними вадами, які можуть бути позначені як субєкти ускладненого спілкування (23,3 %); “Включено-контролюючий” - амбівалентна модель структури ставлення субєкта як неускладненого спілкування, так і ускладненого (21,8 %); “Доброзичливо-довірливо-приймаючий” (25,2 %) та “Емоційно-підкорено-приймаючий” - це підлітки з фізичними вадами, які можуть бути позначені як субєкти неускладненого спілкування (29,7 %).

Основний зміст дисертації