Психологізм української літератури XIX ст. - Реферат

бесплатно 0
4.5 76
Вивчення психологічних особливостей літератури XIX століття, який був заснований на народній творчості і містив проблеми життя народу, його мови, історії, культури, національно-визвольної боротьби. Психологізм в оповіданні А. Катренка "Омелько щеня".

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Зрозуміло, що з погляду сучасних естетичних критеріїв і уявлень література цього періоду вже втратила новизну, і назва залишилася традиційною, як, наприклад, «нова історія» чи «нова філософія». Порівняно з давньою це була література нової тематики, нового героя і нового мовного оформлення. її покликала до життя нова епоха - епоха пробудження національного життя і національних рухів, боротьби проти соціально-національного гніту, створення національних держав, психологізму. Акумулюючи суспільно-естетичні настрої і потреби, література як складова частина національної художньої свідомості піднімає проблеми життя народу, його мови, історії, культури, соціальної і національно-визвольної боротьби. Герой розповіді Омелько внутрішньо схожий на героїв Достоєвського - Розкольникова («Злочин і покарання»), Олексія Івановича («Гравець»), які наодинці леліяли свої ідеї завоювання місця в суспільстві і, намагаючись реалізувати їх, приходили до фатального кінця, який знаменував крах індивідуалістичної моралі. їм властива потаемнисть внутрішнього конфлікту, надія лише на власні сили: «Піду шукати собі долі такий, яка хочеться мені. Психологічними параметрами тактики такої людини було звернення до авантюри, заховання своїх дійсних намірів, його пристрасті спалахують і затухають без свідків, а внутрішнє життя - таємниця для інших.Одна з головних привабливих рис художньої літератури - це здатність розкрити таємниці внутрішнього світу людини, виразити душевні рухи так точно і яскраво, як це не зробити людині в повсякденному, звичайному житті. У психологізмі один з секретів довгого історичного життя літератури минулого: кажучи про душу людини, вона говорить з кожним читачем про нього самого. Українська література досягла в зображенні внутрішнього світу людини високих художніх вершин. Бути психологом - означає розуміти людську душу, проникати в приховані мотиви вчинків, словом - вивчати людину. У поняття психологізму включається зазвичай і глибоке зображення власне внутрішнього світу людини, тобто його думок, переживань, бажань про психологізм як особливе, якісно визначене явище, що характеризує своєрідність стилю даного художнього твору, є сенс говорити лише тоді, коли в літературі зявляється форма прямого зображення процесів внутрішнього життя, коли література починає досить повно і детально змальовувати такі душевні рухи і розумові процеси, які не знаходять собі зовнішнього вираження, коли відповідно - в літературі зявляються нові композиційно - оповідні форми, здатні зберегти приховані явища внутрішнього світу досить природний.Він характеризується дальшим розвитком і водночас оновленням художніх засобів і прийомів дослідження людини (психологізм, натуралізм, посилення субєктивного авторського начала), активним стильовим пошуком, урізноманітненням художніх напрямів і течій, їх складною взаємодією і співіснуванням (реалізм, імпресіонізм, неоромантизм, символізм, модернізм). Виховані на кращих зразках вітчизняної літератури, збагачені европейским художнім досвідом, письменники кінця XIX - початку XX ст. найбільшу увагу приділяють філософському осмисленню становища людини в суспільстві, взаємозвязку особи і суспільства, одиниці й маси.

План
ЗМІСТ

Вступ

1. Психологізм розповіді А. Катренка «Омелько цуценя»

2. Психологічні особливості літератури ХІХ століття

Висновки

Список використаної літератури

Вывод
Література кінця XIX - початку XX ст.- найвищий етап художнього розвитку нової української літератури. Він характеризується дальшим розвитком і водночас оновленням художніх засобів і прийомів дослідження людини (психологізм, натуралізм, посилення субєктивного авторського начала), активним стильовим пошуком, урізноманітненням художніх напрямів і течій, їх складною взаємодією і співіснуванням (реалізм, імпресіонізм, неоромантизм, символізм, модернізм). У літературу приходить нова творча генерація, що започатковує нову літературну школу. Виховані на кращих зразках вітчизняної літератури, збагачені европейским художнім досвідом, письменники кінця XIX - початку XX ст. найбільшу увагу приділяють філософському осмисленню становища людини в суспільстві, взаємозвязку особи і суспільства, одиниці й маси. Посилена увага до внутрішнього світу людини, її духовності зумовила такі визначальні риси, як філософічність, інтелектуалізм, ліризм оповіді.

Список литературы
1. Вопросы литературы. - 1974. - № 1 1. - С. 235.

2. Історія української літератури XIX ст.: У 3 кн.: Навч. посібник для студентів філ. спец, вузів / М. Т. Яценко (ред.). - К.: Лыбидь, 1995. - Кн. 3: 70-90-ті роки ХІХСТ. - 1997. - 43 1 с.

3. Катренко О. Омелько Цуциня. - Харків, 1890. - 145 с

4. Ковалів С. Твори. - К.: Держлітвидав України, 1958. - 724 с

5. Кодак М. П. Психологізм соціальної прози. - К.: Наукова думка, 1980. - 163с.

6. Неживий О. Для рідного слова: Творча спадщина Бориса Грінченка і проблеми національного виховання. - Луганськ, 1994.- 91 с

7. Фащенко В. Вибрані статті. - К.: Дніпро, 1988. - 372 с

8. Франко І. Слово про критику. - T. 30. - 719с.

9. Шубин 3. Жанр рассказа в литературном процессе // Русская литература. - 1965. - №3. - С. 27-53.

10. Відділ рукописів ІЛ ім. Т.Г.Шевченка НАН України Ф 61.540

11. Відділ рукописів ІЛ ім. Т.Г.Шевченка НАН України Ф 61.5»

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?