В. Винниченко як український політичний, державний діяч, знайомство з художньої спадщиною. Загальна характеристика проблем психологізму та характеротворення в дитячій прозі. Аналіз полемічних інтенцій В. Винниченка щодо української літературної традиції.
Психологізм дитячих оповідань В.Предметом дослідження стали художній психологізм дитячої прози В.Винниченка, його еволюція, зумовлена загальнолітературними і субєктивно-авторськими чинниками; форми психологічного зображення (конкретні засоби відтворення внутрішнього світу героїв): портрет, внутрішній монолог, невласне пряма мова, монолог, діалог, психологічний пейзаж, художня деталь. Наукова новизна та особистий внесок здобувача полягає в тому, що вперше в українському літературознавстві дитяча проза В.Винниченка першої половини ХХ ст. стала предметом цілісного осмислення з погляду художнього психологізму з урахуванням письменницької концепції дитини і світу та опертям на особистісно-біографічний контекст. У першому розділі "Стан наукової інтерпретації дитячої прози Володимира Винниченка" досліджено полемічні інтенції письменника щодо української літературної традиції; простежено еволюцію та місце В.Винниченка у контексті української дитячої прози на початку ХХ століття; зясовано засоби, форми та прийоми психологічного зображення. З різною мірою докладності ця проблема досліджувалася Л.Демянівською ("Складний дитячий світ… Проза про дітей В.Винниченка"), Л.Малець ("Світ дитячої душі у творчості В.Винниченка"), Н.Скобелєвою-Сологуб ("Володимир Винниченко: про дітей і для дітей"), О Чепурком ("Образи дітей в українській малій прозі кінця ХІХ - початку ХХ століття"), Л.Богачевською ("Художнє втілення дитячих образів у творчій традиції Чарлза Діккенса та Володимира Винниченка"), О.Ковальчуком ("Ранні оповідання В.Винниченка"), А.Ситченком ("Комбінований аналіз оповідання "Федько-халамидник""), І.Одинець ("Дорогий скарб нашого народу"), Т.Яценко ("Суперечності в родинному вихованні за оповіданням В.Винниченка "Федько-халамидник""), В.Черній ("Виховання культури людських взаємин на уроках літератури в пятому класі"). Психологізм також визначається як художня система форм (типів) і засобів зображення та вираження людської психіки в літературі" . А.Єсін трактував психологізм у літературі як "особливе відображення внутрішнього світу людини засобами власне художніми, глибина і гострота проникнення письменника у душевний світ героя, здатність докладно описувати різні психологічні стани і процеси (почуття, думки, бажання), помічати нюанси переживань - ось у загальних рисах прикмети психологізму в літературі.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
