Відкриття нових можливостей у наближенні до розкодування людської психіки. Оцінка спроби реконструкції психологічних портретів. Встановлення цінності інформації, представленої у щоденниках. Запровадження психоаналізу в українську соціогуманітаристику.
При низкой оригинальности работы "Психологізація як стратегія біографічних досліджень в українській історіографії першої третини ХХ століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Психологізація як стратегія біографічних досліджень в українській історіографії першої третини ХХ століттяШевченка до жінок та непрості конфігурації стосунків з ними упродовж життя виявилися одним із найбільш привабливих дослідницьких сюжетів-конструктів, які надавали можливість яскраво і незабутньо відтворити суперечливі психологічні портрети знакових постатей національної історії. Єфремов, конструюючи психологічний портрет Куліша, ставлення до жінки, - “це найкраще і найпевніше, може, мірило духовної вартості чоловіка, а разом і його культурності: ні на чому не позначається так виразно вдача людини - і як рідко хто з нас, чоловіків, видержує іскус на цьому делікатному ґрунті”. Могилянського, який звернувся до колізій приватного життя Шевченка і Куліша, історії кохання в житті митців надають дорогоцінний матеріал “серйозним дослідникам”, хоча й зауважував при цьому, що не слід лише “в любовній біографії шукати ключа для розуміння кожної біографії, особливо ж біографії художника, що його істоту складають емоціональна чутливість, емоціональна загостреність”. Балей пояснював тим, що Шевченко рано втратив матір, а отже очікував та сподівався отримати від жінки ідеального, існуючого у його мріях, кохання на зразок “ендиміонського”. Шевченка, доля кожної дівчини, лякала поета, і це відбилося на всьому подальшому його житті й творчості, у тому числі й інтерпретації поетом образу Марії як матері-покритки.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
