Характеристика механізмів і закономірностей візуально-мисленнєвої діяльності та створення образу-концепту. Візуальне мислення як найвища форма розвитку наочного відображення, вища пізнавальна діяльність, що розвивається: аналіз детермінантів розвитку.
Психологія візуального мисленняУзагальнення цих та інших даних засвідчило, що найбільш поширеним у вітчизняній психологічній науці є розуміння візуального мислення як специфічного виду мисленнєвої діяльності, змістом якої є оперування та маніпулювання зоровими (візуальними) образами, а результатом - створення нових образів, що несуть змістове навантаження й роблять значення видимим. Незважаючи на шерег існуючих досліджень візуального мислення в зарубіжній та вітчизняній психології, пізнання означеної проблеми суттєво ускладнюється недостатньою розробкою концептуальних підходів, які давали б можливість конструктивно дослідити механізми та специфіку зазначеного виду мислення. Створити модель візуально-мисленнєвих стратегій як механізмів візуально-мисленнєвої діяльності, дати порівняний аналіз їх структури, емпірично дослідити змістові і операціональні компоненти. Створено структурно-функціональну модель візуального мислення, в якій системотвірними компонентами є візуально-мисленнєві стратегії як механізми творення образу-концепту та наочність як його властивість. Теоретична значущість дослідження полягає у визначенні методологічних засад вивчення візуально-мисленнєвої діяльності; розробці стратегіально-семантичного підходу до пізнання цієї діяльності; побудові її концептуальної моделі; розкритті антропологічного й онтогенетичного аспектів становлення візуального мислення, його знаково-символічної природи; створенні моделі візуально-мисленнєвих стратегій як механізмів візуально-мисленнєвої діяльності; зясуванні впливу образу світу субєкта на їх становлення; розкритті взаємозвязку з іншими мисленнєвими процесами.Воно полягає в тому, що: а) візуальне мислення є найвищим рівнем розвитку наочних видів мисленнєвої діяльності; б) її продуктивним видом, що має складну інтегральну структуру та відображає звязки й відношення обєктивної реальності за допомогою різних форм візуального кодування на метавербальному рівні; в)змістом цього рівня наочно-мисленнєвої діяльності є трансформація різних проблемних ситуацій у структури нових знань, створення образів-концептів. Іх матеріальними носіями можуть бути моделі, графіки, схеми, карти, а також різні артономічні форми (малюнки, картини, скульптура, архітектура, тощо), що є результатом візуального метамоделювання на різних рівнях відображення реальності: від конкретних речей до вищих рівнів абстрагування дійсності. Розроблено стратегіально-семантичний підхід, основні положення якого полягають у тому, що провідними чинниками розвитку візуального мислення є загальна «картина світу» як інтегруюча частина ментальності, властива певному суспільству, та індивідуальний «образ світу» субєкта, який формується в процесі розпредмечування ним цієї «картини світу» та опредмечування навколишнього світу. Візуально-мисленнєва стратегія розглядається нами як система індивідуально та особистісно усталених тенденцій до використання способів і прийомів трансформації та субєктивно-семантичної інтерпретації образу-концепту, що реалізовуватися як на усвідомлюваному, так і на неусвідомлюваному рівні, яка є індивідуально-особистісно та діяльнісно обумовленою, функціонально усталеною і реалізується в процесі перебігу процесу візуального мислення при розвязанні тих чи інших творчих задач. Основною формою візуально-мисленнєвої діяльності є візуально-мисленнєвий образ, який є цілісним системним утворенням, що має складну ієрархічну функціональну структуру, елементи якої знаходяться у певних взаємозвязках і відношеннях між собою.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
