Психологічні чинники оптимізації процесу розуміння. Когнітивний досвід суб’єкта і продуктивність розуміння. Особливості процесу розуміння при розв’язанні творчих задач. Стратегіальний підхід у дослідженні операціонального складу процесу розуміння.
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук Офіційні опоненти - доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України Моляко Валентин Олексійович. Г.С.Костюка АПН України, завідувач лабораторії психології творчості доктор психологічних наук, професор Дусавицький Олександр Костянтинович. В.Н.Каразіна, професор кафедри практичної психології доктор психологічних наук, професор Максименко Юрій Борисович. Захист відбудеться 27 вересня 2000 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології імені Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м.Сучасна практика навчально-виховного процесу в середній школі та вищих навчальних закладах дає чимало прикладів того, що вчителі, викладачі досить часто задовольняються у своїх оцінках саме результатами простого відтворення через відсутність у них засобів і критеріїв оцінки розуміння. Пояснення тому - вкрай недостатня розробленість проблеми розуміння в науці в цілому, у психології - зокрема. На наш погляд, цей підхід видається найбільш конструктивним для вивчення проблеми розуміння, оскільки він дає можливість цілісного вивчення складних явищ (неоднорідних, багатоскладових i т.д.), має досить чіткий концептуально-понятійний апарат (система, компоненти, звязки, відношення, функції, рівні, ієрархія, структура, цілісність, регуляція, розвиток тощо). Виходячи з цього, у процесі дослідження механізму розуміння творчих задач ми спиралися переважним чином на основні положення з питань проблеми творчості (І.П.Калошина, Б.М.Кедров, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов), творчого процесу, його динаміки (А.А.Новиков, О.М.Матюшкін, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов), до характеристик творчого мислення (З.І.Калмикова, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов, І.М.Семенов). Це повязано насамперед з невизначеністю таких понять як “розуміння”, “інтерпретація”, “осмислення” тощо, які часто-густо використовуються в літературі в авторських варіантах, або як рівнозначні лексичні одиниці.Поняття “смисл задачі” відрізняється від поняття “зміст задачі”, який відображає обєктивну характеристику обєкта розуміння, саме тим, що зміст, залишаючись без змін, може привести до утворення в різних субєктів неоднакових смислів. Спосіб і метод є поняттями, що абстрагуються від особистості, індивіда, оскільки одним і тим самим способом або методом розвязання може користуватися будь-хто. Поняття спосіб і метод розвязання прийнятні радше для характеристики самої задачі, а не особистості, яка її розвязує. Поняття стратегії може бути використане для характеристики процесу розуміння ще й тому, що розуміння будь-якого нового для даної особистості обєкта являє собою розвязання окремої задачі на розуміння. У контексті проблеми, що розглядається, під стратегією слід розуміти не шлях, який свідомо обирає субєкт для розуміння, не набір логічних операцій, які описують динаміку розуміння, а процесуально-особистісні характеристики розуміння: як відшукуються знання і відбувається їх зіставлення з даними, що надходять.У дисертації розглянуто один з центральних аспектів психології розуміння, а саме проблема розуміння творчих задач. При розумінні понятійно-образних задач особливо чітко виявляється вплив знань та попереднього досвіду субєкта на успішність їх розуміння. Розуміння творчих задач відрізняється оперуванням інформацією на більш високому рівні і відбувається за схемою “розуміння - розвязання - розуміння”, що передбачає наявність переосмислення інформації. Застосування творчого тренінгу грунтувалося на положенні про те, що в процесі включення субєкта в систематичну творчу діяльність відбуваються зміни в когнітивному компоненті шляхом накопичення знань та досвіду, а також розвитку субєктивної системи смислів субєкта; в операціональному компоненті - зміни в функціонуванні мислительних стратегій, перехід субєкта до більш високих рівнів розуміння; у регулятивно-особистісному компонентові - розвиток мотиваційної царини, когнітивно-стильових особливостей субєкта, рівня його інтелекту загалом тощо. У свою чергу, будучи складовою процесу розвязання творчих задач, процес їх розуміння моделює творчу діяльність, а оптимізація процесу розуміння веде до розвитку творчого мислення субєкта загалом.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
