Психологічний потенціал культурологічно орієнтованого навчання старшокласників іноземної мови - Автореферат

бесплатно 0
4.5 179
Критерії оцінки ефективності культурологічно зорієнтованого навчання старшокласників іноземної мови, психологічні чинники його успішного впровадження. Найбільш ефективні психологічні умови підвищення когнітивної складності особистості старшокласників.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Психологічний потенціал культурологічно орієнтованого навчання старшокласників іноземної мовиВ сучасних концепціях навчання іноземна мова розглядається як відображення культури відповідного народу, а опанування іноземної мови - як оволодіння іншомовною культурою та засвоєння світових духовних цінностей. Таким чином, соціальне замовлення передбачає не тільки формування у школярів, що вивчають іноземну мову, необхідних іншомовних навичок та вмінь, але й ознайомлення через мову з культурою країни, її традиціями, історією та сучасністю. Основними проблемами, які виникають під час навчання іноземних мов, є: невідповідність іноземної культури реально існуючій на уроці іноземної мови мовленнєвій ситуації; труднощі у створенні позитивного психологічного клімату в колективі, моделюванні комунікативних ситуацій в іншомовному оточенні; особливості субєктного самовизначення школярів, які сприяли б формуванню толерантної, відкритої до міжкультурного діалогу особистості. Під засобами культурологічно зорієнтованого навчання на уроках іноземної мови А.Г.Мальчукова розуміє такі навчальні технології, які базуються на певних психолого-педагогічних принципах, стимулюють мислення школярів у напрямку формування думки у такий спосіб, щоб його зрозумів інший. З огляду на актуальність та нерозробленість зазначеної проблеми ми зосередили свою увагу на дослідженні психолого-педагогічних принципів культурологічно зорієнтованого навчання, чинників ефективного впровадження такого навчання на уроках іноземної мови в старших класах, умовах розвитку особистості школярів тощо.Культурологічно зорієнтоване навчання розглядається в психолого-педагогічній літературі в основному у контексті уявлень про молодшого школяра як субєкта писемного мовлення та дослідження психологами умов, за яких учень постає таким субєктом. З урахуванням результатів та ідей, віддзеркалених у психологічній та педагогічній літературі, а також приймаючи принципи організації навчальних дискусій Н.О.Михальчук (принцип гуманних відносин між вчителями та школярами, принцип співробітництва та стимулювання субєктності учня, принцип індивідуального підходу, принцип постійного оновлення, який передбачає імпровізацію, принцип діалогічності мислення й діяльності, принцип проблемності) було виокремлено наступні додаткові психолого-педагогічні принципи організації культурологічно зорієнтованого навчання старшокласників іноземної мови в сучасній середній школі: 1. Принцип формування іншомовної комунікативної компетентності, яка включає наступні структурні компоненти: а) лінгвістичний - здатність до створення та інтерпретації значимих висловлювань відповідно до законів мови; б) соціолінгвістичний - здатність до адекватного вибору мовних форм та виразів, що обумовлюються такими умовами, як оточення, стосунки між партнерами, напруженість ситуації під час здійснення акту комунікації; в) дискурсивний - здатність користуватися відповідними стратегіями в процесі побудови та інтерпретації текстів, особливо тих, що забезпечують звязок слів у реченнях з метою побудови логічних міркувань; г) стратегічний - здатність користуватися як вербальними, так і невербальними комунікативними засобами (стратегіями) для компенсації браку мовних знань чи запобігання припинення процесу комунікації з будь-якої іншої причини. Серед внутрішніх детермінант процесу субєктного самовизначення старшокласників виділено наступні показники: рівень його емоційно-почуттєвого, інтелектуально-пізнавального, вольового та соціально-комунікативного компонентів (визначались методом експертної оцінки вчителів, психологів, однокласників), рівень сформованості самооцінки (визначався за методом Дембо-Рубінштейн, адаптованим до розвязуваних нами завдань), рівень домагань (визначався шляхом фіксації вибору школярем завдань певного рівня складності за обмежений час і методом вільної бесіди з фіксацією висловлювань субєкта); характер самоставлення субєкта (вивчався за опитувальником самоставлення В.В.Століна, за опитувальником САМОАЛ Н.Ф.Каліної, за методикою незакінчених речень).

План
Основний зміст роботи

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?