Психологічний потенціал евристичної бесіди як форми навчальної роботи - Автореферат

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С.Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Робота виконана в Рівненському державному гуманітарному університеті, кафедра педагогічної та вікової психології, м. Науковий керівник кандидат психологічних наук, доцент Михальчук Наталія Олександрівна, Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра практики англійської мови, завідувач. Офіційні опоненти:член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор Боришевський Мирослав Йосипович, Інститут психології ім. кандидат психологічних наук Митник Олександр Якович, Київський міський педагогічний університет імені Б.Д.Грінченка, доцент кафедри теорії та методики початкової освітиЗокрема, з огляду на сучасний стан науки та нові напрямки роботи зі школярами в навчальному процесі, не можна не торкнуться практично недослідженої проблеми розвитку вміння учнів продуктивно спілкуватися на уроках в рамках нетрадиційної форми роботи - евристичної бесіди. Але за такого погляду на евристичну бесіду неможливо говорити про особливості її використання в навчальному процесі як форми роботи на уроках, оскільки учні старших класів не володіють майстерністю мовлення на належному рівні. В психології бесіда як форма роботи на уроках аналізується з огляду на особливості організації діалогічної взаємодії та шляхи розвитку вміння учнів продуктивно спілкуватися на уроках (Г.М.Андреєва, Г.О.Балл, О.О.Бодальов, І.Н.Богомолова, У.Глассер, О.В.Киричук, З.Г.Кісарчук, С.В.Кондратьєва, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, О.Я.Митник, А.В.Петровський, Н.В.Чепелєва, М.Г.Ярошевський та ін.). Йдеться, зокрема, про розкриття психологічного потенціалу евристичної бесіди як форми навчальної роботи, в тому числі - на уроках світової літератури, які б найбільше сприяли розвиткові основних психічних процесів школярів, їх емпатійних можливостей, комунікативного потенціалу, структури ціннісних орієнтацій, а також перетворенню культурних надбань людства у внутрішні когнітивні та мотиваційні новоутворення особистості учнів. Методологічну основу дослідження становили: розроблені в психології положення, що розкривають сутність спілкування, його роль в розвитку психіки, взаємовідношення спілкування та пізнання, спілкування і спільної діяльності (Г.М.Андреєва, О.О.Бодальов, В.В.Давидов, О.В.Киричук, С.В.Кондратьєва, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, А.В.Петровський, М.Г.Ярошевський та ін.), характеризують діалог та монолог як форми безпосереднього спілкування людей, визначають роль діалогу в спільній діяльності, види звязків між висловлюваннями партнерів спілкування (С.Л.Братченко, М.М.Заброцький, З.Г.Кісарчук, Г.М.Кучинський, О.О.Леонтьєв, С.О.Мусатов, К.Роджерс, О.Р.Лурія, Т.О.Щербан та ін.), обґрунтовують діалого-культурологічний підхід в освіті (Г.О.Балл, В.С.Біблер, А.Г.Волинець, С.Ю.Курганов, В.Ф.Литовський), характеризують евристичну бесіду як один з видів спільної діяльності школярів у навчально-виховному процесі (С.Я.Демянчук, Н.О.Михальчук, В.К.Процюк).Виокремлено критерії успішності спілкування, які можуть вважатись показниками ефективності евристичної бесіди як форми навчальної роботи, а саме: субєкт-субєктна взаємодія вчителів і школярів (їх особистісно рівноправні позиції, стосунки, які базуються на довірі та доброзичливості, професійно-етичній взаємовідповідальності); розвиток гуманності учня як субєкта творчої праці (формування його гуманітарного кругозору, системи етичних цінностей); створення умов для оволодіння загальнолюдською культурою, активної життєвої позиції школярів; забезпечення можливостей реалізації здібностей учнів; стимулювання їх дослідницької активності; прагнення до особистісного зростання; культура педагогічного спілкування в школі; культура педагогічного впливу; культура мовлення; прояв творчої індивідуальності вчителя. Проаналізовано виокремлені Н.О.Михальчук принципи організації дискусії на уроках світової літератури: принцип гуманних відносин між вчителями та школярами; принцип співробітництва та стимулювання субєктності учня; принцип індивідуального підходу, що передбачає врахування індивідуальних особливостей, інтересів, здібностей учнів; принцип постійного оновлення; принцип діалогічності мислення й діяльності; принцип проблемності. В процесі проведення евристичної бесіди учитель повинен формувати в учнів, насамперед, переконання у силі людського розуму, прагнення до пізнання світу, любов до істини, повагу до народних надбань та інші моральні цінності та якості. Його метою було: зясувати рівень обізнаності вчителів та учнів з евристичної бесіди; виявити думки вчителів про дидактичні можливості евристичної бесіди; визначити уявлення вчителів про умови проведення бесід, які найбільше сприяють розвиткові школяра як субєкта учіння та діалогічної взаємодії.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ