Теоретичні положення встановлення повного психологічного діагнозу з усіма необхідними складовими, які відповідають провідним чинникам соціальної дезадаптації при параноїдній шизофренії. Розробка схеми психологічного діагнозу при параноїдній шизофренії.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКААВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Дзюб Григорій Костянтинович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри психодіагностики та клінічної психології. Захист відбудеться 18 червня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.26 Київського Національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського Національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.У психіатрії такий діагноз отримав також прикладну реалізацію у вигляді схеми повного, або багатоосьового діагнозу (Кроу Т., Barlow David H., Brown Peter Dinardo, Timothy Необхідність проведення досліджень з побудови повного психологічного діагнозу при шизофренії обумовлюється низкою змін у новітній клінічній психіатрії. Психологічний діагноз розуміють як кінцевий результат діяльності психолога, спрямований на опис та зясування сутності індивідуально-психологічних особливостей особистості з метою оцінки їх актуального стану, прогнозу подальшого розвитку і розробки рекомендацій, що визначаються метою дослідження (Бурлачук Л.Ф., Венгер Л.А., Виготський Л.С., Гезелл А., Ельконін Д.Б., Семаго Н.Я., Тализіна Н.Ф. та ін.). Відповідно до мети визначено наступні завдання дослідження: На основі теоретичного аналізу основних напрямків дослідження проблеми психологічного діагнозу при параноїдній шизофренії обґрунтувати теоретичні положення встановлення повного психологічного діагнозу з усіма необхідними складовими, які відповідають провідним чинникам соціальної дезадаптації при параноїдній шизофренії. Методологічну та теоретичну основу дослідження склали роботи вітчизняних та зарубіжних психологів та психіатрів щодо розвитку та модернізації схеми патопсихологічного дослідження та психологічного діагнозу (Бехтерєв В.М., Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф., Венгер Л.А., Виготський Л.С., Зейгарнік Б.В., Ельконін Д.Б., Кудрявцев І.О., Рейковський Я., Розенцвейг С., Рубінштейн С.Я., Сербський В.П., Соколова О.Т. та ін.); про підходи щодо вивчення захисних механізмів як чинників формування внутрішньої картини хвороби, рівнів усвідомлення і ставлення особистості до хвороби (Боухал М., Конечний Р., Крук І.В., Лакосіна Н.Д., Лічко А.Є., Менделевич В.Д., Ніколаєва В.В., Пхіденко С.В., Ушаков Г.К.); про основи встановлення професійного діагнозу в програмі реабілітації та ресоціалізації хворих на параноїдну шизофренію (Анохін П.К., Воловик В.М., Дзюб Г.К., Кабанов М.М., Мелехов Д.Е., Снежневський А.В.); про роль сімейних факторів у загостренні параноїдної шизофренії та у реабілітаційному процесі (Добряков Е.Г., Ейдеміллер Е.Г., Юстіцкіс В.В., Hamilton M.W., Hoeng I., Terkelsen K.G.).У розділі міститься історіографічний аналіз вивчення проблеми психологічного діагнозу вітчизняними та зарубіжними дослідниками; зясовуються функції та місце психологічного діагнозу в процесі лікування, реабілітації та ресоціалізації хворих на параноїдну шизофренію, обґрунтовується роль психологічного діагнозу як основи розуміння та створення програм ресоціалізації хворого, аналізуються основні напрямки діагностики складових повного психологічного діагнозу: перша складова - основне психічне захворювання, друга - супутнє захворювання, третя - особистісна складова, четверта - соціально-психологічна. Не визначається також зміна стосунків хворого з оточуючими, з сімєю, професійні можливості хворого, які можна використати для його подальшої реабілітації після його повернення в соціум, та ті, які зазнали ураження чи зниження. Можливо виділити 3 рівні внутрішньої картини хвороби (ВКХ) у хворих в ініціальному періоді захворювання на шизофренію. Встановлення сімейного діагнозу сприяє визначенню змін у взаємовідносинах після того, як в сімї зявився хворий на параноїдну шизофренію, їх причин (зміна поведінки хворого, відчуття провини, порушення звичайного ритму життя, зниження соціального статусу і т. ін.), виясненню психологічного та емоційного клімату в сімї (високоемоційна чи низькоемоційна сімя). У другому розділі «Методологія та методи дослідження складових повного психологічного діагнозу» на основі узагальнювального теоретичного аналізу представлено схему повного психологічного діагнозу для хворих на параноїдну шизофренію, розроблено концептуальні засади, організацію та основні методи емпіричного дослідження складових психологічного діагнозу хворим на параноїдну шизофренію.Дисертація містить теоретичне узагальнення і запропоноване нове рішення проблеми встановлення психологічного діагнозу хворим на параноїдну шизофренію. Проблема вирішена з позицій системного підходу, що дозволило виявити різнорівневі психологічні ланки впливу на процес ресоціалізації хворих.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
