Психологічна характеристика типів і процесів пам’яті, рекомендації щодо її поліпшення. Аналіз результатів експериментального вивчення опосередкованого запам’ятовування у молодших і старших школярів та дослідження їх вікових і гендерних особливостей.
Аннотация к работе
1.3 Психологічні особливості процесів памяті2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження вікових особливостей молодших та старших школярівПамять - це не тільки психічна функція, яка забезпечує можливість функціонування загальних психічних процесів і складає основу психічного життя людини, це і не тільки форма психічної фіксації набутого досвіду людини, а це і пізнавальний чуттєвий процес, який складає основу чуттєвого та абстрактного пізнання дійсності і зводиться до запамятовування, збереження, забування та відтворення інформації набутої в процесі власного життя. Як тільки немовля народжується, одразу ж воно починає сприймати, відчувати, згодом розуміти навколишній світ, та запамятовувати побачене, почуте, сприйняте, для цього дитина має засвоїти знання про навколишній світ, оволодіти нормами поведінки, набути певних навичок і вмінь. В учбовій діяльності школяра пам?ять є також результатом процесу засвоєння матеріалу (матеріал проробляється для того, щоб бути запам?ятованим) і як умовою для наступної переробки нового матеріалу (осмислення нового спирається на актуалізацію та використання збережених в пам?яті знань). Часто саме погана пам?ять є причиною неуспішності школярів: вивчаємий матеріал погано запам?ятовується, і це заважає повноцінному засвоєнню. Будь-яка розумова діяльність, крім формування її способів, прийомів, навичок та вмінь великою мірою зумовлена розвитком пам?яті.Пам?яттю з давніх-давен цікавилися філософи, психологи та фізіологи, але про явища пам?яті - складні, феноменальні - ще багато потрібно дізнатися. Процеси пам?яті - запам?ятовування, зберігання, відтворення та забування (Часто, кажучи про процеси пам?яті, говорять про сприйняття, запам?ятовування, відтворення.). Спершу ті, що випливають вже з визначень пам?яті: будь-який вплив, що йде від вчителя, залишає відбиток в сфері почуттів, думок або рухів учня; довгострокове зберігання потрібної інформації в його пам?яті можна організувати процесом навчання; при дотриманні певних умов сліди пам?яті оживають і набута школярами інформація (знання) виявляється, актуалізується; в залежності від нервової системи (універсальних, відповідних віку, та індивідуальних особливостей школярів) мнемічна діяльність має як загальні, так і специфічні риси. Стихійно або свідомо вчитель впливає на характер явищ пам?яті, сприяє їх правильному рухові, але буває і заважає повноцінному функціонуванню пам?яті та її розвитку. Так вже на ранніх етапах розвитку суспільства утворювались “опори” пам?яті, що організовували мнемічну діяльність, і людина виходила за межі безпосередньої (мимовільної) пам?яті, при здійсненні якої відсутні спеціальні наміри що-небудь запам?ятати або пригадати, і здобувала довільну пам?ять, засновану на спеціальних мнемічних діях.Теоретичні дослідження підтвердили гіпотезу, що розвиток людської памяті в історичному розвитку відбувався головним чином по лінії опосередкованого запамятовування, тобто людина виробляла нові прийоми за допомогою яких вона могла підпорядковувати память своїм цілям, контролювати хід запамятовування, робити його все більше і більше вольовим, відображенням специфічних особливостей людської свідомості. Часто психологи думають, що проблема опосередкованого запамятовування призводить до проблеми вербальної памяті , яка у сучасної людини має велике значення і яка базується на запамятанні словесного запису подій.Рівень середнього статистичного значення помилок у двох серіях 1 класу значно вищий ніж середнє статистичне значення двох серій учнів 1 класу, у дослідженні учні 1 класу, у І-ій серії дописували і свої слова, яких експериментатор не називав, під час проведення методики, це впливає також багата уява дітей 1 класу. Рівень середнього статистичного значення помилок у двох серіях дівчат 1-го класу значно вищий ніж середнє статистичне значення двох серій дівчат 11-го класу, у дослідженні дівчата 1 класу, у І-ій серії дописували і свої слова, яких експериментатор не називав, під час проведення методики, це впливає також багата уява дівчаток у 1 класі. Рівень середнього статистичного значення помилок у двох серіях хлопчиків 1-го класу значно вищий ніж середнє статистичне значення двох серій хлопчиків 11-го класу, у дослідженні хлопчики 1 класу, у І-ій серії дописували і свої слова, яких експериментатор не називав, під час проведення методики, це впливає також багата уява хлопців у 1 класі. Аналізуючи дані результатів дослідження опосередкованого запамятовування , зокрема гендерні особливості молодших школярів (1 клас), ми бачимо, що середнє статистичне значення вірно відтворених слів першої серії у дівчат нижчий ніж у хлопчиків, це може бути повязано із неуважністю дівчат під час проведення дослідження. t - статистичне вірно відтворених слів першої серії - 5,1, а другої серії - 3,8, це свідчить, що у першій серії дівчатам і хлопцям 1 класу було запропоновано відтворити слова які не мали парного слова і відтворювали без допомоги експериментатора, як у другій серії, де експериментатор зачитував слова повязані за зм
План
Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретичний аналіз опосередкованого запамятовування молодших та старших школярів.