Психологічна верифікація серійних злочинців на етапах досудового й судового слідства - Статья

ПСИХОЛОГІЧНА ВЕРИФІКАЦІЯ СЕРІЙНИХ ЗЛОЧИНЦІВ НА ЕТАПАХ ДОСУДОВОГО Й СУДОВОГО СЛІДСТВА У статті розглядаються проблемні питання психологічної верифікації серійних злочинців на етапах досудового й судового слідства, види слідчих дій, законність доведення справи до судового розгляду, мотивація девіантної поведінки серійних злочинців.Розбудова сучасної демократичної правової України, курс на європейську інтеграцію, розмаїття юридичних позицій зумовлюють необхідність модернізації та вдосконалення основних принципів діяльності правоохоронних органів і судоустрою при розслідуванні особливо небезпечних кримінальних злочинів [1; 2; 3].У ході досудового провадження збирання та перевірка доказів, реалізація постанови, санкцій, здійснення кримінального переслідування щодо особи, яка вчинила цей злочин, потребують процесуальних гарантій. Психотехнологія розкриття цього злочину, алгоритм системного оброблення отриманої інформації включає складний, законодавчо обгрунтований нормативними актами комплекс організаційних і виконавчих завдань, ураховуючи повідомлення особі про підозру, затримання за підозрою в учиненні кримінального правопорушення підозрюваного, його арешт, висунення обвинувачення, кадровий склад, який виконуватиме гласні й негласні слідчі дії, проводитиме судовий контроль і розслідування з винесенням судового рішення. Визначення й фіксацію ознак серійного злочинця розглядають у динаміці психологічних або патопсихологічних змін, що виникають в особи, яка, самореалізовуючись, маючи афективні, сексуальні розлади, невдачі в особистому житті, проблемну поведінка в соціумі, не в змозі самостійно вирішувати особисті питання. їх можливо виявити в навязливих параноїків, маніфестних і латентних шизофреників, невротиків [8]. Стереотип деструктивної типології комплексного характеру та пояснення поведінки його дій такий: він знайомий із жертвами, він їх убиває жаліючи, він карає виключно жінок, район його дії граничний, його робота дає змогу скоювати злочини, він непомітний, у його дитинстві домінували жінки, йому від 20 до 40 років, він має фізичні дефекти або бридкий, має вищу або середню освіту, він досить розумний, він майже не вживає алкоголю, не використовує ненормативної лексики, до жертв він підходить із ненавистю, виявляючи при скоєнні злочину повагу. Вона включає інформацію про таке: ПІБ, походження, сімя і її вид, кількість дітей у сімї, наявність спадкових і генетичних хвороб у сімї, район проживання, освіта, інтерес до навчання в навчальних закладах, проблеми з правоохоронними органами в дитинстві, притягнення до кримінальної відповідальності, ставлення до військової служби та служба в лавах збройних сил, загальний стаж роботи, записи у трудовій книжці, кількість змін місця роботи, риси особистості, ставлення до оточуючих, міжособистісні взаємини, ставлення до праці, особистісне ставлення до праці, органів управління, державних органів, керівників державних органів, окремих прошарків населення, національних меншинств, підприємств, підприємців, робітників, мотивація до праці, ставлення до новин, змін у праці, в особистому житті, змін у суспільстві, змін у державі, особистісні якості, відзнаки від інших, специфічні особливості, індивідуальні якості, ставлення до громадської діяльності, стан здоровя, особливо психічний, правова соціалізація та правослухняна поведінка особистості.Серійний злочинець у своїх фантазіях, мареннях, маніакальному стані аргументовано доходить висновку щодо жаги помсти оточуючим, агресії, насильства, комплексів фізичної чи психічної неповноцінності, звуженості кола інтересів, періодичної наявності почуття провини, неможливості психологічно витиснути потяги, загострення навязливого стану, параноїдального синдрому, отримуючи при цьому емоційне й сексуальне задоволення. Варто зазначити, що правова система нашої країни, помякшення наслідків нестабільності, соціальна справедливість, демократичний характер держави, правомірна поведінка в кримінальному законодавстві сприятимуть боротьбі із серійними злочинцями.