Психологічна структура поведінки при вчиненні умисного вбивства - Дипломная работа

В роботі розглядається психологічна структура злочинної поведінки, вплив емоцій на кримінальну відповідальність за суспільно небезпечне діяння, вчинене у стані сильного душевного хвилювання. Відповідно до статті 2 Кримінального кодексу України: „Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом”. Отже законодавець висуває дві вимоги для кримінальної відповідальності: по-перше - це суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність) по-друге - це склад злочину Однак для правової оцінки поведінки потрібно ознайомитися з його психологічною структурою, адже саме психологічні елементи дуже часто слугують підставою для остаточного висновку про ступінь суспільної небезпечності діяння і, таким чином, від них правова оцінка вчиненого. Загальна частина Кримінального кодексу України стан сильного душевного хвилювання визнається як обставина, яка помякшує покарання за скоєний злочин (п.7, ч.1, статті 66), а у Особливій частині містяться привілегійовані склади злочинів (стаття 116 „Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання”, та стаття 123 „Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання”).Шаргородський визначав вбивство тільки як умисне неправомірне позбавлення життя іншої особи, підкреслюючи тим самим два моменти: неправомірність - відмежовуючи, таким чином, вбивство від інших випадків позбавлення життя (наприклад, позбавлення життя у стані необхідної оборони), - та його умисний характер - відмежовуючи його від інших випадків неправомірного заподіяння смерті іншій особі. У випадку вчинення вбивства шляхом бездіяльності мова може йти про нездійснення винним дій, що могли запобігти смерті за умови, що особа зобовязана була і мала можливість вчинити такі дії (наприклад, особа медичного персоналу не застосовує через почуття помсти необхідного лікування, що спричиняє смерть хворого). Проаналізувавши зміст статті 22 Кримінального кодексу України, можна зробити висновок, що кримінальна відповідальність за „Умисне вбивство” (ст.115 КК України), „Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання” (ст.116 КК України), „Умисне вбивство матірю своєї новонародженої дитини” (ст.117 КК України) настає у віці 14 років на момент скоєння злочину. Тільки в цьому випадку мова може йти про злочин, передбачений ч.1 ст.115 КК України - вбивство без помякшуючих або обтяжуючих обставин ("просте" вбивство). Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч.2 ст.115 КК України, а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоровю, - за п.5 ч.2 ст.115 КК України та відповідними статтями КК України, що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.З обєктивної сторони злочин, передбачений ст.116 Кримінального кодексу України, характеризується: 1) діянням; Обстановка вчинення цього злочину характеризується певною поведінкою потерпілого, яка викликає стан сильного душевного хвилювання у винної особи, а саме протизаконним насильством, систематичним знущанням або тяжкою образою. Характерною рисою насильства є його протизаконність, тобто не можна кваліфікувати умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання, за ст.116 Кримінального кодексу України, яке виникло в наслідок законного насильства (затримання злочинця, необхідна оборона та інше). Ст.118 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за два самостійні злочини: умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони та умисне вбивство при перевищенні заходів, необхідних для затримання злочинця. Відповідно до ч.1, ст.36 Кримінального кодексу України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом інтересів та прав особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди необхідної та достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було перевищено меж необхідної оборони.Взагалі, під обєктом у науці кримінального права розуміють суспільні відносини, які знаходяться під охороною кримінального закону і яким наноситься шкода від злочинних посягань. Початковим моментом життя людини слід вважати початок фізіологічних пологів. Початок родового процесу - це якраз той момент, коли закінчився розвиток плоду і він дозрів для самостійного життя. Заподіяння смерті новонародженому кваліфікується як вбивство і в тих випадках коли пологовий процес був викликаний штучно. Життя людини невідємне від суспільних відносин, тому обєктом при умисному вбивстві, вчиненому у стані сильного душевного хвилювання, виступає життя людини і суспільні відносини, які забезпечують охорону цього блага.Попов вважає, що у деяких випадках злочин у стані сильного душевного хвилювання може бути скоєно і шляхом бездіяльності

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика умисного вбивства та його види

2. Характеристика помякшуючих обставин при умисному вбивстві

3. Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання

3.1 Обєктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого у стані сильного душевного хвилювання

3.1.1 Обєкт умисного вбивства, вчиненого у стані сильного душевного хвилювання

3.1.2 Обєктивна сторона умисного вбивства, вчиненого у стані сильного душевного хвилювання

3.2 Субєктивні ознаки умисного вбивства, вчиненого у стані сильного душевного хвилювання

3.2.1 Субєкт умисного вбивства, вчиненого у стані сильного душевного хвилювання

3.2.2 Субєктивна сторона умисного вбивства, вчиненого у стані сильного душевного хвилювання

4. Пропозиції щодо вдосконалення законодавства

Висновок

Література