Психологічна самоефективність як фактор крос-культурної адаптації - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук ПСИХОЛОГІЧНА САМОЕФЕКТИВНІСТЬ ЯК ФАКТОР КРОС-КУЛЬТУРНОЇ АДАПТАЦІЇ за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія;Науковий керівник: Татенко Віталій Олександрович, член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології АПН України. Захист відбудеться "10" грудня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.457.01 в Інституті соціальної та політичної психології АПН України за адресою: 04070, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціальної та політичної психології АПН України за адресою: 04070, М.Теоретико-методологічна і методична база соціально-психологічної науки дає змогу розглядати взаємозвязок етнічних процесів, зокрема таких як крос-культурна адаптація особистості, з різними її психологічними властивостями, рисами і станами, наприклад з її самосвідомістю. Стефаненко провели аналіз сучасних західних підходів до крос-культурної адаптації, таких як концепція "культурного шоку" (S. Однак дослідження взаємозвязку особливостей індивідуальної самосвідомості й крос-культурної адаптації в Україні досі здійснювалося не достатньо. Мета дослідження: експлікувати в процесі теоретичного аналізу та емпіричного дослідження структурні особливості індивідуальних уявлень про самоефективність особистості, які обумовлюють успішність процесу і результати її крос-культурної адаптації. Солдатової (модифікація метода семантичного диференціала, яку було розроблено для дослідження емоційно-оцінкового компонента соціального стереотипу); а також авторські: опитувальник самоефективності (ОСЕ) (що вимірює загальний рівень самоефективності й складається з 4х шкал відповідно до компонентів самоефективності), методики вимірювання стадій (ККАС) і типів (ККАТ) крос-культурної адаптації (призначені для оцінки відповідно 4х стадій і 4х типів крос-культурної адаптації).У першому розділі - "Теоретико-методологічні основи вивчення самоефективності як фактора крос-культурної адаптації особистості" - здійснено аналіз системи концептуальних уявлень про самосвідомість особистості і самоефективність як її компонента, висвітлено їх взаємозвязок із процесом крос-культурної адаптації особистості. Можливі результати крос-культурної адаптації представлено 4-ма типами: 1) асиміляція (прийняття цінностей, норм, правил іншої культури і відхилення засад своєї культури, 2) маргіналізація (неприйняття культурних засад обох культур), 3) сепарація (етноцентрична позиція прийняття лише своєї культури і відхилення іншої взагалі в системі міжетнічних відносин), 4) інтеграція (прийняття, ефективне єднання та вміння використовувати цінності, норми, правила і культурні особливості своєї та іншої культур). У другому розділі "Методична організація дослідження самоефективності особистості, типів і стадій її крос-культурної адаптації" - обґрунтовано вибір методик дослідження, описано вибірку досліджуваних на різних етапах роботи, наведено дані про конструювання, надійність та валідність методик діагностування самоефективності (ОСЕ), стадій (ККАС) і типів (ККАТ) крос-культурної адаптації, вікові особливості останньої. Методика діагностування самоефективності містить 28 тверджень, розподілених за 4-ма шкалами відповідно до структури самоефективності: сценарій (шкала, яка виявляє домінантність позитивного або негативного сценарію своєї діяльності, її перебігу, результату, наслідків); порівняльна самоефективність (шкала, що визначає, якою мірою порівняння своєї ефективності з ефективністю інших соціальних обєктів - друзів, знайомих, сторонніх людей - впливає на формування і підтримку образу своєї компетентності та успішності); стратегія (шкала, що описує планування, вибудовування діяльності, самі дії в разі виникнення труднощів та ускладнень, тобто ставлення як до невдач, так і до ситуації діяльності в цілому); атрибуція (шкала, яка за змістом близька до локусу контролю, але містить тільки речення, що характеризують особисті уявлення про можливість - неможливість контролю над своїм життям). За допомогою кореляційного аналізу було зясовано характер взаємозвязків між змістом вказаних ідентичностей та самоефективністю і крос-культурною адаптацією; визначено особливості структурних звязків самоефективності з іншими складовими самосвідомості на різних стадіях крос-культурної адаптації.У висновках дисертації відображено загальні результати дослідження проблеми самоефективності як чинника крос-культурної адаптації, висвітлено основні аспекти інтерпретації отриманих емпіричних даних, а саме: 1.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ