Психологічна мотивація як чинник ефективності роботи державних службовців - Дипломная работа

Психологічна мотивація як чинник ефективності роботи державних службовців Вступ мотивація державний служба інтеграція Актуальність теми дослідження визначається насамперед процесами трансформації соціально-економічної системи в Україні, що вимагають нових рішень з організації ділової активності суспільства у багатьох сферах. Саме ефективна організація праці, забезпечення високого рівня вмотивованості персоналу, що є ключовою проблемою сучасного менеджменту, визначає науково-практичну значущість даного дослідження. Протягом всієї історії розвитку людство намагається віднайти шляхи оптимізації використання людських ресурсів раціонально залучаючи при цьому інтелектуальний, психологічний та фізичний потенціал кожного індивіда чи групи до роботи над досягненням цілей, встановлених спільнотою людей залежно від домінуючих в даній спільноті потреб і мотивів, які є рушійною силою її розвитку. Питання морально-психологічного потенціалу особистості розглядалися філософами ще з давніх часів і залишаються актуальними в сучасних дослідженнях українських та зарубіжних учених. Філософські аспекти діяльності державних службовців були об’єктами досліджень багатьох науковців: В.П. Андрущенко, І.В. Бойченко, В.Д. Гвоздецький, В.М. Князєв, І.Ф. Надольний, Ю.К. Павленко, Ю.М. Пахомов, Є.М. Причепій, В.П. Етиці управління приділяли увагу Т.Г. Аболіна, Т.Е. Василевська, В.В. Єфименко, О.М. Лінчук, В.А. Малахов, М.І. Пірен. Формування теоретичних основ процесів мотивації персоналу організацій та практичного впровадження наукових досліджень, узагальнень і рекомендацій для їх ефективного використання в процесі управління з метою отримання належної робочої поведінки людей було закладено ще на початку минулого століття роботами М. Туган-Барановського та Хюго Мюнстерберга. Основні моделі мотивації трудової діяльності обґрунтовано у працях зарубіжних вчених: Фредеріка Тейлора, Елтона Мейо, Абрахама Маслоу, Віктора Врума, Лайона Портера, Девіда МакКлеланда, Дагласа МакГрегора. Серед дослідників у галузі державного управління проблемі психологічної мотивації та людського чинника приділили увагу Г.В. Атаманчук, В.Д. Бакуменко, Н.Т. Гончарук, Д.І. Дзвінчук, С.Д. Дубенко, В.С. Колтун, О.Д. Крупчан, В.І. Луговий, Я.В. Немирівський, Н.Р. Нижник, В.М. Олуйко, Л.І. Плаксій, А.П. Рачинський, П.М. Ткачук, В.В. Цвєтков, П.А. Цегольник та ін. Однак процес формування ринкових відносин ініціював зростання дослідницького інтересу в цьому напрямку багатьох вітчизняних науковців. результатом якого стали численні роботи та ін., Г.В. Атаманчук, В.Д. Бондар, І.О. Буцької, І.А. Василенко, І. Грицяк, В. Долечек, П. Ігнатьєв, А. Кондратюк, І. Нинюк, С.М. Озірської, В.В. Полтавського, Ю.Д. Полянського, О. Слюсаренко, в яких обґрунтовано теоретико-прикладні аспекти використання мотиваційних технологій в практиці управління згідно до європейських стандартів. На розвиток держави і суспільства значною мірою впливає регулювання суспільних відносин, що охоплюють дії держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Зокрема, в Указі Президента України «Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу» від 5 січня 2005 р. №1/2005 визначено актуальні проблеми у сфері державної служби: недодержання політичної нейтральності державних службовців, наявність конфлікту їх особистих інтересів та незаконного впливу на них. Серед засад удосконалення правового врегулювання визначені: патріотизм державних службовців, дотримання ними етичних норм і правил поведінки, а серед проблем правового характеру - необхідність забезпечити відповідний рівень професійних, психологічно-мотиваційних якостей. Таким чином, вибір теми, предмету і об’єкту дослідження, а також його мети і структури, були обумовлені відсутністю у практиці управління підходів до формування стратегій мотивації персоналу організацій в умовах корінних змін у відносинах між керівництвом і персоналом у зв’язку з трансформацією соціально-економічної системи, появою нових відносин власності, формуванням нових ціннісних категорій і життєвих позицій працівників, що підтверджує актуальність і своєчасність проведених досліджень. Мета та завдання дослідження. Для досягнення мети поставлено такі завдання: - з’ясувати основні теоретико-методологічні підходи та концепції до вивчення зазначеної проблеми; - узагальнити основні положення вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячені дослідженню місця та ролі людського чинника в здійсненні ефективного державного управління; - дослідити законодавчу базу, що регулює психологічно-мотиваційні засади діяльності державних службовців; - проаналізувати світовий та європейський досвід вивчення мотивації державних службовців; - визначити професійно-етичні й акмеологічні аспекти психологічно-мотиваційного потенціалу державних службовців; - проаналізувати особливості формування психологічно-мотиваційного потенціалу у державних службовців; - з’ясувати ступінь впливу психологічної мотивації державних службовців,