Організація психокорекційної допомоги жінкам, які народили недоношених дітей. Раціоналізація сприйняття жінкою її особистого стану та стану майбутньої дитини. Огляд впливу ранньої реабілітації новонароджених на ефективність заходів виходжування дітей.
Психологічна корекція жінок, які народили недоношених дітейАвтор акцентує увагу на тому, що дослідження перинатальної психологіїї доводять необхідність гармонійного контакту матері та дитини і розглядають цю діаду як єдину соціо-біологічну систему. Автор акцентирует внимание на том, что исследования перинатальной психологии доказывают необходимость гармоничного контакта матери и ребенка и рассматривает эту диаду как единую социобиологическую систему. Автором предложена система психофизической реабилитации, в которой мать и ребенок являются лечебными факторами друг для друга на фоне применения индивидуализированных лечебно-восстановительных комплексов, Установлено, что ранняя реабилитация новорожденных повышает эффективность мероприятий выхаживания недоношенных детей. The author proposed system ofpsychological and physical rehabilitation, in which mother and child are medicalfactors to each other on the background of individualized treatment and recovery facilities, which determined the purpose ofour study: improving the efficiency ofnursing preterm infants by developing and implementing a comprehensive program of psychological treatment in biosociological system "mother-child". Author essentially emphasizes that daily tactile contacts the mother with the child, accompanied by positive verbal and mental aim to strengthen the formation of a unified biosocial system "mother-child" in which the positive state of the mother passed the child and promotes the improvement of the infant.В той же час слід враховувати, що основні реабілітаційні заходи в позалікарняних умовах повинні забезпечуватись матерями, оскільки материнська турбота і піклування самі по собі є позитивними факторами для новонародженого. Нас сьогодні дослідження перинатальної психології доводять необхідність гармонійного контакту матері та дитини і розглядають цю діаду як єдину соціо-біологічну систему. Таким чином утворюються два патологічних кола психофізичної дезадаптації, які перетинаються між собою: недоношена дитина потребує гармонійного контакту з матірю та одночасно є стрес-фактором, а мати, яка страждає від цього стресору не може надати повноцінне піклування дитині, посилюючи виразність власних психосоматичних проблем. Розвязання цієї проблеми може стати лише поєднана система психофізичної реабілітації, в якій мати та дитина є лікувальними факторами один для одного на тлі застосування індивідуалізованих лікувально-відновлювальних комплексів, що і визначило мету нашого дослідження: підвищення ефективності заходів виходжування недоношених дітей шляхом розробки та впровадження програми комплексної психологічної корекції в біосоціальній системі "мати-дитина". Мати перебуває у складному стресовому колі: психофізичний стрес пологів, психологічний стрес відірваності від дитини, життя якої знаходиться під загрозою, відчуття провини перед родиною, страх перед майбутнім.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы