Розвиток сім’ї та шлюбу в історичному вимірі. Підготовка до сімейного життя та її гендерні аспекти. Методи психологічного вивчення готовності до шлюбу. Співвідношення готовності до шлюбу з гендерною ідентичністю. Шлюбно-сімейні уявлення у молоді.
Цей період життя людини характеризується активним становленням особистості, виникненням і розвитком значимих психологічних новотворів, задіяних у всіх проявах когнітивного й емоційного відношення до світу, - в оцінці реальної дійсності й оточуючих людей, у прогнозуванні своєї соціальної активності, у плануванні майбутнього і самореалізації, у формуванні власних уявлень про світ і про себе самого (Л.И. Сімя - важливий соціальний інститут, у ньому розгортається процес соціалізації людини, і будь-які, навіть не яскраво виражені, зміни цього інституту свідчать про зміни в інших областях людського життя, держави, суспільства. Аналіз наукової літератури і життєва практика свідчать про те, що молодята часто зазнають труднощів, обумовлених їх психологічною непідготовленістю: низьким рівнем психологічних знань, не сформованістю якостей сімянина, невмінням вирішувати міжособистісні проблеми, нездатністю проявляти емпатію, взаємоповагу, турботу. Наскільки такі знання, наприклад, роблять молодь готовою до шлюбу [2; 8; 23; 25; 36; 40; 57; 77; 84] Такі важливі аспекти готовності молоді до шлюбу, як мотивація, установки, уявлення, знання, якості особистості сімянина висвітлюються в дослідженнях М.І.Статеві стосунки існують і до шлюбу і поза ним; шлюб же несе в собі визначені права й обовязки, що повинні бути визнані суспільством. Якщо в парній родині і чоловік, і жінка брали участь у міру своїх можливостей у створенні матеріальних і побутових благ, то тепер жінка поступово утрачає своє положення, і чоловік захоплює правління у свої руки. Шлюб, таким чином, був одночасно й економічною угодою, визначеним контрактом між чоловіком і дружиною. Якщо ж жінки, що знаходились в шлюбі, але не здатні до дітородіння, відмовлялися вважати своїми, дітей служниці, то їх чоловікам дозволялося мати наложницю. Сімя - це найважливіша форма організації особистого життя, вид соціальної спільності, мала група, заснована на подружньому союзі, родинних звязках, тобто на багатобічних відносинах між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, братами, сестрами, іншими родичами, що живуть разом і ведуть загальне господарство.Психолого-педагогічна наука в значній мірі розкрила поняття "підготовка" і "підготовленість до шлюбу", у якої кожен із авторів вклав своє розуміння. Для глибокого розкриття поняття "психологічна готовність до шлюбу" слід виходити із суті подружнього життя, як діяльності, обумовленої функціями сімї, і поняття готовності, як стану і якості особистості. Теоретичний аналіз наукової літератури, досліджень з проблеми, досвід психологів-консультантів і в цілому психологам зробити висновок про те, що з одного боку - психологічна готовність до шлюбу - це інтегроване психологічне утворення, яке включав стійку позитивну мотивацію шлюбу, актуалізацію знань, умінь і навичок особи, особистісні якості сімянина, здатність до емпатичного розуміння партнера, конструктивну поведінку в сімї; з іншого - це процес та результат діяльності. Готовність до шлюбу - інтегральна категорія, що включає цілий комплекс аспектів: Формування визначеного морального комплексу - готовність особистості прийняти на себе нову систему обовязків стосовно свого шлюбного партнера, майбутніх дітей. Серед багатьох аспектів проблеми формування психологічної готовності молоді до сімейного життя в якості одного з найважливіших можна виділити правильне розуміння молоддю ролі сімї і шлюбу в сучасному суспільстві, що у свою чергу звязано з особливостями формування в них установок, орієнтації на вступ у шлюб.Поділ людей на чоловіків і жінок є центральною установкою сприйняття нами розходжень, що маються в психіці і поведінці людини [1]. Чоловікам і жінкам приписують конкретні соціально-психологічні якості і властивості особистості, стиль поведінки. Для жінок основною роллю вважається сімейна, для чоловіків - професійна [1; 2; 7; 14; 18], відповідно й оцінка успішності особистості звязана з виконанням цієї ролі. Бэйлс говорять про позитивний вплив такої диференціації ролей, відзначаючи, що "незважаючи на протилежності, якими є чоловік і жінка, вони можуть різноманітно взаємодіяти з урахуванням виконання призначених їм ролей" [8]. Отже, гендерна ідентичність - базова структура соціальної ідентичності, що характеризує людину з погляду її приналежності до чоловічої або жіночої групи.2) оволодіння прийомами оперативного планування психодіагностичного обстеження конкретної сімї, при якому пропорція стандартизованих і клініко-діалогічних методів психодіагностики, а також самої корекційно-терапевтичної роботи з утручанням знаходилася б в адекватній відповідності з: а) змістом запиту і чекань клієнта, б) психологічним змістом і динамікою самого проблемного комплексу, що характеризує поточний (динамічний) стан сімї, в) обєктивними соціально-економічними умовами роботи психолога (умовами платного або безкоштовного проведення обстеження); Існують такі психологічні методи вивчення сімї [2; 30; 48; 71]: 1) науково-дослідні, спрямовані на теоретичне узагальне
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні питання вивчення шлюбу
1.1 Розвиток сімї та шлюбу в історичному вимірі
1.2 Підготовка до сімейного життя
1.3 Гендерні аспекти підготовки до шлюбу
Розділ 2. Методи психологічного вивчення готовності до шлюбу
2.1 Стандартизовані методики психологічного вивчення проблем сімї
2.2 Методики дослідження готовності до шлюбу
2.3 Методики дослідження гендерної ідентичності
Розділ 3. Співвідношення готовності до шлюбу з гендерною ідентичністю
3.1 Психодіагностичне вивчення готовності до шлюбу
3.2 Визначення типів гендерної ідентичності
3.3 Взаємозвязок типів гендерної ідентичності з рівнем готовності до шлюбу
3.4 Особливості шлюбно-сімейних уявлень у молоді
3.5 Співвідношення рівня субєктивного відчуття самотності у людей з їх готовністю до шлюбу
Висновок
Список літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
