Психологічна допомога функціонально неповним сім"ям в умовах навчально-виховного комплексу І ступеня - Автореферат

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА Психологічна допомога функціонально неповним сімям в умовах навчально-виховного комплексу І ступеняРобота виконана в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, Міністерство освіти та науки України. Москалець Віктор Петрович, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника кафедра загальної та експериментальної психології, завідувач. Савчин Мирослав Васильович, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, кафедра психології, завідувач; Захист відбудеться 19 червня 2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.20.051.04 Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м.На основі наукового дослідження проблематики сучасних сімей розпочато розробку, програм психологічної допомоги функціонально неповним сімям, оскільки більшість з них належить до категорії молодих сімей, які виховують дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку, то пріоритетно необхідними є розробки програм психологічної допомоги таким сімям в умовах роботи дошкільних навчальних закладів та початкової школи. Актуальність проблеми психологічної допомоги функціонально неповним сімям та недостатня її наукова розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Психологічна допомога функціонально неповним сімям в умовах навчально-виховного комплексу І ступеня”. Мета дослідження - на базі вивчення вітчизняних і зарубіжних теорій психології та психотерапії сімї аналізу відповідного емпіричного матеріалу, визначити основні психологічні особливості та проблеми функціонально неповних сімей і на цій основі розробити та апробувати програму надання їм психологічної допомоги в умовах роботи навчально-виховного комплексу І ступеня. Просторова відмежованість подружніх партнерів, як одна з головних особливостей функціонально неповних сімей, деструктивно впливає на збереження і підтримання достатньо інтенсивного, позитивно забарвленого емоційного звязку між членами сімї, зокрема дитини/дітей із батьком/матірю-емігрантом (-кою), а відтак, зумовлює зниження рівня психологічного благополуччя і зростання рівня тривожності у дітей, які виховуються у функціонально неповних сімях. Ефективним шляхом підвищення рівня психологічного благополуччя членів функціонально неповних сімей і, зокрема, дітей, які виховуються у них, є підвищення рівня психологічної культури та психолого-педагогічної компетентності батьків, що може успішно здійснюватись психологами навчально-виховних комплексів І ступеня.У першому розділі - «Становлення, розвиток і сучасний стан системи психологічної допомоги сімям» - розкрито теоретико-методологічні підходи до психологічної проблематики сімї, батьківства та материнства, сутності психологічної допомоги сімям. Взаємини між батьком і матірю у сімї чинять суттєвий вплив на емоційний розвиток дітей, формування їх «життєвого сценарію», життєвої стратегії (за А. Ще частіше виникає явище, коли він бачить необхідність надання такої допомоги сімї за результатами психодіагностики дітей (рівня тривожності, агресивності, наявності страхів у дитини, які значною мірою залежать від психологічного клімату в сімї і коригуються за участю батьків), але самі батьки недостатньо мотивовані до співпраці з психологом. Дітям дошкільного та молодшого шкільного віку, які виховуються у функціонально неповних сімях, притаманні: підвищений рівень тривожності, емоційне відчуження від родителя, який перебуває у трудовій еміграції (у 78,3% функціонально неповних сімей у трудовій еміграції перебуває батько, у 10,7% - матір; у 11,0% - обоє батьків, дитину виховує бабуся або, значно рідше, тітка), нижчий рівень емоційного благополуччя у сімї, порівняно з дітьми цього ж віку з повних сімей - високий рівень статистичної значущості (р?0,01). Ознака «Емоційного благополуччя дитини в сімї» також на помірному рівні (0,30<r<0.49; р?0,01) корелює з ознаками «Конфліктність у сімї» та «Емоційна відчуженість у сімї», але кореляційний звязок тут обернений, негативний.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ