Стадії психологічної діагностики особистості з девіантною поведінкою. Принципи, характерні для обстеження особистості з девіаціями: цілеспрямованість, системність, реєстрація результатів, планомірність. Опитувальник Басса-Дарки для діагностики агресій.
Психологічна допомога особистості з девіантною поведінкою передбачає, насамперед, її психологічну діагностику, що має на меті встановити як різновид девіантної поведінки особистості, так і чинники, що зумовили такий стан речей. Наприклад, не просто лише зафіксувати участь особистості в певному неформальному угрупованні, а й виявити, які саме потреби вона задовольняє при цьому (прагнення самоствердитися або відчути захищеність в групі), виявити шлях, що призвів до цієї групи, субєктивне ставлення до себе, до своєї поведінки, довкілля, чіткість і реалістичність усвідомлення себе і свого оточення тощо. Якщо, скажімо, зафіксовано зловживання алкоголем, то обовязково слід визначити, наскільки вживання спиртного повязане з особливостями виховання, проблемами соціальної адаптації і мотивами поведінки; встановити, з якого віку людина почала вживати спиртні напої і за яких обставин, чи виявляє вона власну ініціативу у вживанні напоїв, який з психологічних компонентів спяніння приваблює людину, які по треби вона при цьому задовольняє, чи існує фізична і психічна залежність від алкоголю тощо. Отже, психологічна діагностика передбачає всебічний і поглиблений аналіз особистості, виявлення недоліків у її поведінці та їх причин, позитивних аспектів і спрямована на розвязання практичних завдань - гармонізацію розвитку особистості, сприяння її особистісному зростанню. Як відомо, спостереження в психології полягає у фіксації проявів психічних явищ у поведінці на основі їхнього безпосереднього сприйняття.
Список литературы
1. Антонова-Турченко А. Г. и др. Психологическая диагностика и коррекция трудновоспитуемых детей и подростков: Учеб. пособие.-К., 1997.- 312с.
2. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПБ.: Питер, 2000. - 538 с.
3. Гаджиева Н. М., Никитина Н. Н., Каслинская Н. В. Основы развития самосознания. Тренинг самосовершенствования. - Екатеринбург: Деловая книга, 1998. - 144 с.
4. Горбатов Д. С. Практикум по психологическому исследованию личности. - М.: БАХРАХ, 2002.
5. Диагностика педагогической запущенности учащихся / Под ред. А. С. Белкина. - Свердловск, 1979. - 108 с.
6. Змановская Е. В. Девиантология (Психология отклоняющегося поведения): Учеб. пособие для студ. высш. учеб, заведений. - М.: Изд. центр "Академия", 2003. - 288 с..
7. Клейберг Ю. А. Психология девиантного поведения. - М.: ТЦ "Сфера", 2003. - С. 99-154.
8. Козубовська I. В., Товканець Г. В. Соціальна профілактика девіантної поведінки: корекція відхилень у поведінці важковиховуваних дітей у процесі професійного педагогічного спілкування. - Ужгород: Патент, 1998. - 195 с.
9. Кочетов А. Й., Верцинская Н. Н. Работа с трудными детьми. - M.: Просвещение, 1986. - 160 с.
10. Личко А. Е. Психопатия и акцентуация характера у подростков. - 2-е изд. - Л.: Медицина, 1983.
11. Максимова Н. Ю. Виховна робота з соціальне дезадаптованими школярами: Метод, реком. - К.: ІЗМН, 1997. - 136 с.
12. Овчарова Р. В. Практическая психология в начальной школе. - М.: ТЦ Сфера, 1998. - 240 с.
13. Практикум по психологии личности / О.П. Елисеев. - 2-е изд., испр. и перераб. - СПБ.: Питер, 2003. - 512с.
14. Протасова Н. И. Психологическая диагностика девиантного поведения несовершеннолетних: Метод, реком. - Астрахань, Изд-во АГПУ, 2000. - 26 с.
