Поняття страху в сучасній науковій літературі. Особливості проведення психологічного консультування з дітьми молодшого шкільного віку та їх батьками. Психологічне консультування дітей з метою зниження рівню тривожності та усунення дитячих страхів.
Проблема дослідження феномену страхів є актуальною, в першу чергу, тому, що педагог і психолог спроможні позитивно впливати на тривалість адаптаційного періоду школяра, оптимізувати його емоційний стан і розвиток пізнавальних процесів шляхом зниження тривожності і кількості страхів. У загальному вигляді проблема вивчення дитячих страхів здається майже завершеною: проаналізовано детермінанти виникнення страхів, наслідки цього явища, запропоновано цікаві форми психологічної корекції. Але, на нашу думку, питання психолого-педагогічного дослідження страхів дітей залишається не зовсім вирішеним. Вивчали проблему виникнення страхів такі вчені, як, зокрема, Ю. Відповідно до поставленої мети дослідження нами були визначені наступні завдання: - Теоретично дослідити проблему прояву дитячих страхів у молодшому шкільному віці;Їх джерело - дорослі, які оточують дитину (батьки, бабусі, вихователі), які мимоволі заражають дитини страхом, тим що занадто наполегливо вказують на наявність небезпеки. страх психологічний дитячий тривожність Так само часто, як термін «страх», зустрічається термін «тривога», і в страху, і в тривозі є спільний емоційний компонент у вигляді почуття хвилювання і занепокоєння, тобто в обох поняттях відображено сприйняття загрози або відсутність почуття безпеки. Теоретично, як підкреслюють багато авторів, різниця між тривогою і страхом проста: страх - це реакція на конкретно існуючу загрозу; тривога - це стан неприємного передчуття без видимої на те причини (причина існує тільки у свідомості людини). Часто дуже важко сказати, чи є спостережувана реакція страхом або тривогою, або чого в ній більше - страху чи тривоги, або в який момент страх переходить в тривогу і навпаки [3, с.27]. Якщо людина починає боятися самого факту виникнення страху (страх страху), то тут у наявності високий, нерідко позамежний рівень тривоги, оскільки вона боїться, а точніше, побоюється всього того, що може навіть побічно загрожувати її життю й благополуччю.До моменту вступу до школи у дітей спостерігається зменшення кількості страхів, що якраз і зумовлене новою соціальною позицією школяра, яка зменшує егоцентричну спрямованість особистості, а так само і інтенсивно опосередковані форми страху. Ближче до 7 і особливо до 8 років при великій кількості нерозвязаних страхів, які йдуть з більш раннього віку можна вже говорити про розвиток тривожності як певного емоційного настрою з переважанням почуття занепокоєння, страху зробити що-небудь не те, не так, спізнитися, чи не відповідати загальноприйнятим вимогам і нормам. Страхи у дітей мають симптоматичну схожість зі страхами у дорослих, за винятком того, що діти часто не розглядають свої страхи як необгрунтовані. У деяких дітей, однак, страхи зберігаються або перетворюються з віком у більш реалістичні побоювання. Іноді батьки самі бояться школи і мимоволі вселяють цей страх дітям або драматизують проблеми початку навчання, виконують замість дітей всі завдання, а також надмірно контролюють їх.Тому, що те, як вони підготують дитини до візиту, те, що вони їй скажуть, може значно вплинути на весь процес. Якщо батьки не дали правдиву точну інформацію про те, навіщо вони йдуть до фахівця, і що там буде відбуватися, дитина може відмовитися співпрацювати, і це затягне процес встановлення контакту, оскільки головна умова результативного консультування - добровільна участь клієнта. Якщо ж дитину змусили прийти до психолога - це дуже знижує продуктивність консультування. Батькам варто попередньо познайомитися з фахівцем не тільки для того, щоб уточнити рівень його кваліфікації, тривалість консультування, доцільність роботи з дитиною. У процесі консультування психолог контактує з батьками (хоча це може бути і вчитель) кілька разів: у ході бесід зі встановлення історії розвитку дитини, в ході обстеження дитини і батька на предмет специфіки їх взаємин, в ході бесіди за результатами обстеження, на корекційних заняттях (батьківські групи, тренінг батьківської впевненості та ін.).Захарова передбачає виявлення та уточнення переважаючих видів страхів (страх темряви, самотності, смерті, медичні страхи і т. д.). Перш ніж допомогти дітям у подоланні страхів, необхідно зясувати, до яких конкретно страхів вони схильні. Бесіда представляється як умова для позбавлення від страхів за допомогою їх програвання і малювання. Бесіду слід вести неквапливо й грунтовно, перераховуючи страхи і чекаючи відповіді «так» - «ні» або «боюся » - «не боюся ». У ці будинки або самостійно (якщо це молодші школярі і більш старші діти), або за допомогою експериментатора (якщо це дошкільнята) дітям пропонується розселити страхи: в червоний будинок - «нестрашні», в чорний - «страшні страхи».Тест діагностики шкільної тривожності САТ показав результати, відображені на малюнку 2.1. На основі аналізу одержані результати подаємо обєднаними у три групи: 1 група - низький рівень тривожності мають 52 %, або 16 осіб; Отже, незважаючи на низький рівень шкільної тривожності, багато дітей першої групи відчувають страх.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичне дослідження особливостей проведення психологічного консультування з метою усунення дитячих страхів у дітей молодшого шкільного віку
1.1. Поняття страху в сучасній науковій літературі
1.2. Вікові особливості прояву страхів у дітей молодшого шкільного віку
1.3. Особливості проведення психологічного консультування з дітьми молодшого шкільного віку та їх батьками
Розділ 2. Емпіричне дослідження особливостей прояву дитячих страхів у молодших школярів
2.1. Характеристика вибірки, методів та методик дослідження
2.2. Аналіз даних отриманих в ході дослідження
2.3. Психологічне консультування дітей молодшого шкільного віку з метою зниження рівню тривожності та усунення дитячих страхів
Висновки
Додатки
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
