Залежність становлення рефлексії, як інтегральної особистісної сутності, в молодшому шкільному віці від розвитку здатності до самопізнання і самоаналізу, вміння покладатися на самооцінку та регулювати поведінку, співвідносячи її з очікуваннями інших.
Інститут психології ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукЗ дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Дисертаційне дослідження присвячено теоретико-експериментальному вивченню особливостей розвитку рефлексії у дітей молодшого шкільного віку. Показано, що становлення рефлексії у межах молодшого шкільного віку безпосередньо залежить від розвитку здатності до самопізнання і самоаналізу, вміння покладатися на самооцінку та спроможності регулювати поведінку, співвідносячи її з очікуваннями значущих інших. Розроблено теоретико-технологічну модель становлення рефлексії в молодшому шкільному віці. Створено та апробовано систему методичних прийомів оптимізації процесу становлення рефлексії дитини молодшого шкільного віку в сімї та школі.Продиктоване потребами часу, гуманістично спрямоване реформування шкільної освіти передбачає розробку і впровадження у практику навчально-виховного процесу особистісно орієнтованих технологій. Фундаментальні проблеми становлення особистості, виховання і самовиховання, розвитку і саморозвитку безпосередньо повязані з виявленням і розкриттям феномену рефлексії, що починає формуватися як цілісне утворення у молодшому шкільному віці. У колі цих досліджень рефлексія розглядається у її інтелектуальному аспекті: як здатність молодшого школяра усвідомлювати підстави власних дій в ході розвязування учбових задач. Водночас розгортання механізму децентрації, розвиток самоконтролю, становлення самооцінки, розширення сфери соціальної взаємодії дитини, поглиблення її інтересу до власного "Я", формування вмінь аналізувати свої дії, вчинки, поведінку, риси характеру, особистісні якості зумовлюють правомірність і необхідність розгляду рефлексії як інтегральної характеристики особистості молодшого школяра. Мета дослідження: визначити особливості становлення рефлексії у молодшому шкільному віці і розробити психолого-педагогічні засади її розвитку (в умовах суспільного та сімейного виховання).У першому розділі "Теоретичні основи психологічного дослідження рефлексії" розкрито методологічну базу дослідження, здійснено аналіз загальнотеоретичних аспектів феномену рефлексії, розглянуто підходи вітчизняних та зарубіжних фахівців до визначення сутності, детермінант та механізмів розвитку рефлексії, висвітлено особливості становлення рефлексії на різних етапах онтогенезу, а також у молодшому шкільному віці - зокрема. З метою змістової конкретизації змісту досліджуваного феномена, показано, що у молодшому шкільному віці розвиваються і вдосконалюються такі важливі підсистеми та механізми самосвідомості - самооцінка, самоаналіз, самоконтроль, саморегуляція, ідентифікація, диференціація, узагальнення, децентрація, які за умов сприятливого інтерпсихічного середовища виступають основою для становлення рефлексії, що починає формуватися як цілісне утворення у віці від 6-7 до 10-11 років (В.В. Даний контекст дозволяє розглядати рефлексію як єдність, що передбачає узгодженість трьох аспектів - інтелектуального (сукупність знань субєкта про самого себе, а також уявлення про те, як його сприймають, оцінюють, розуміють інші люди), емоційно-ціннісного (інтерпретація, оцінка особистістю власних якостей, станів, дій, вчинків і вироблення на цій основі певного ставлення до себе самої), регулятивного (здатність людини регулювати свою діяльність і поведінку, співвідносячи очікування інших з власними думками, бажаннями, діями і враховуючи їх ймовірні реакції) - і реалізувати цілісний підхід до її вивчення. Основними критеріями визначення рівня розвитку рефлексії як інтегральної характеристики особистості молодшого школяра вважалися: здатність до самоаналізу; вміння самовизначатися за умов дезорієнтуючих впливів; спроможність регулювати поведінку, співвідносячи її з чеканнями значущих інших. Мета констатуючого експерименту полягала: 1) у визначенні рівнів рефлексивного розвитку молодших школярів; 2) у встановленні основних тенденцій і закономірностей, вікових особливостей прояву рефлексії у дітей молодшого шкільного віку; 3) у зясуванні основних детермінант становлення рефлексії дітей 7-10 років життя.
План
Основний зміст роботиОсновний зміст роботи викладено у таких публікаціях автора
1. Пеньковська Н. Рефлексія як обєкт психологічного аналізу // Психологія і суспільство. - 2000. - № 2. - С. 66-73.
2. Пеньковська Н. Рефлексія як структурний компонент моделі ефективного консультанта // Особистість психотерапевта у терапевтичному полі: Тези доповідей V науково-практичної конференції Української спілки психотерапевтів. - Тернопіль, 2000. - С. 84-88.
3. Пеньковська Н. Сімя формує самооцінку дитини // Дошкільне виховання. - 2002. - № 6. - С. 16-19.
4. Пеньковська Н. Роль самооцінки у формуванні особистості дитини // Початкова школа. - 2002. - № 10. - С. 5-8.
5. Пеньковська Н.М. Рефлексія як новоутворення молодшого шкільного віку (теоретичний аспект проблеми) // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 23. - Рівне: РДГУ, 2002. - С. 13-16.
6. Пеньковська Н. Проблема рефлексії та її відображення в українській психологічній науці // Збірник наукових праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К.: "ГНОЗІС", 2002. - Т. IV, ч. 5. - C. 182-187.
7. Пеньковська Н. Рефлексія як професійно значуща системна якість майбутнього психолога-практика // Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Тернопіль: ТДПУ, 2003. - С. 148-154.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
