Психологічні умови розвитку підлітка як суб’єкта пізнавальної діяльності (на матеріалі курсу "світова література") - Автореферат

Психологічні умови розвитку підлітка як субєкта пізнавальної діяльності (на матеріалі курсу „світова література”) Робота виконана в Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Демянчука, м. Науковий керівник кандидат психологічних наук, доцент Михальчук Наталія Олександрівна, Рівненський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри практики англійської мови Офіційні опоненти: член кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор Боришевський Мирослав Йосипович, Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України, завідувач лабораторії психології особистості Кандидат психологічних наук Котик Інна Олександрівна, Вінницький державний педагогічний університет імені М.Впродовж XX століття психологи та педагоги сформулювали і обґрунтували уявлення про виключне значення розвитку школяра як субєкта пізнавальної діяльності та формування його особистості в процесі шкільного навчання (Ш.А.Амонашвілі, Б.Г.Ананьєв, М.Й.Боришевський, А.В.Брушлинський, Л.В.Занков, Д.Б.Ельконін, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, В.О.Сухомлинський, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко, І.М.Цимбалюк, Ю.В.Швалб). У психології проблема, яку ми розглядаємо, найповніше відображена у субєктно-діяльнісній методології, потужний вплив на становлення та розвиток якої повязаний із дослідженнями Б.Г.Ананьєва, А.В.Брушлинського, Д.М.Узнадзе, С.Л.Рубінштейна, Г.С.Костюка та О.М.Леонтьєва. пізнавальний діалог підліток вчитель Особливе значення має розробка вітчизняними психологами уявлень про підлітка як субєкта пізнавальної діяльності та дослідження ними умов, за якими підліток постає таким субєктом. Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, недостатньої її розробленості було обрану тему дисертаційної роботи - „Психологічні умови розвитку підлітка як субєкта пізнавальної діяльності (на матеріалі курсу „Світова література”)”. Актуальність та недостатня розробленість питання розвитку підлітка як субєкта пізнавальної діяльності на уроках світової літератури зумовили вибір обєкта (взаємодія учасників навчально-виховного процесу в школі між собою та з літературним текстом) та предмета дослідження (психологічні умови розвитку підлітка як субєкта пізнавальної діяльності).Спираючись на ідеї низки авторів філософських (Г.Гегель, Р.Декарт, І.Л.Енгельс, О.Ф.Лосєв, К.Маркс, М.Хайдеггер та ін.) та психологічних (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, А.В.Брушлинський, В.С.Карпенко, О.В.Киричук, В.А.Петровський, С.Л.Рубінштейн, В.В.Селіванов, О.О.Сергієнко, В.І.Слободчиков, В.І.Степанський, В.О.Татенко, В.М.Титов, Д.М.Узнадзе та ін.) досліджень щодо генези поняття „субєкт”, його діалектичного та генетичного взаємозвязку з поняттями „індивід”, „особистість”, „індивідуальність”, ми запропонували, з огляду на завдання дослідження, власну концептуальну модель розвитку підлітка як субєкта пізнавальної діяльності. У другому розділі - „Експериментальна перевірка ефективності програми розвитку підлітка як субєкта пізнавальної діяльності” - описано констатуючий та формуючий експерименти, визначено найбільш доцільні педагогічні впливи вчителя на учнів з метою розвитку підлітка як субєкта пізнавальної діяльності на уроках світової літератури, проаналізовано отримані результати. Його метою було встановити ступінь розвитку школярів як субєктів пізнавальної діяльності на основі аналізу змістової сторони внутрішнього спілкування школяра з літературним твором на різних етапах осмислення його змісту в ситуації дискурсивного розвязання творчих завдань за умови різноманітного мистецького та особистісного оточення. Встановлено, що рівень обґрунтованості висловлених учнями думок на уроках світової літератури під час проведення навчальних бесід, диспутів, дискусій, розвязання школярами творчих завдань дуже низький, підлітки не завжди розуміють зміст, сутність висловленої партнером думки (в 78% випадків в експериментальних класах та 73% - в контрольних класах), дуже часто речення школярів граматично та стилістично неправильно побудовані (в 65% випадків в класах Е1 та Е2 та 69% - К1, К2), учні не вміють логічно довести свою точку зору (в 87% випадків в експериментальних класах та 85% - в контрольних класах). В експериментальних класах Е1 та Е2 на уроках світової літератури вчитель пропонував учням спеціальні завдання, які, за нашим припущенням, повинні були сприяти розвитку підлітка як субєкта пізнавальної діяльності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ