Психологічні умови розвитку комунікативної компетентності вчителя - Статья

Визначено поняття "професійна компетентність педагога". Проаналізовано основні підходи до визначення змісту і структури комунікативної компетентності вчителя як інтегральної якості його особистості та важливої складової особистісно-професійної компетентності. Дано визначення поняття "комунікативна компетентність вчителя". Охарактеризовано структуру комунікативної компетентності вчителя, визначено основні її складові.Тому однією з ключових компетентностей учителя ми вважаємо саме комунікативну компетентність як незамінну складову його особистісної та загальної професійної компетентностей, що у традиційному розумінні являє собою цілісне, інтегративне психічне утворення, що визначає ефективність спілкування [4] та передбачає уміння вступати у комунікацію, знаходити порозуміння з оточуючими [5]. Аналіз наукової літератури дає змогу виокремити два основні підходи до визначення змісту і структури комунікативної компетентності вчителя: 1) розуміння означеної категорії дослідження як "здатності використовувати мову в різних сферах спілкування" [2], що становить "набуту в процесі природної комунікації або спеціально організованого навчання особливу властивість особистості" [2] та залежить від її індивідуальних особливостей і здібностей; Отже, ми визначаємо комунікативну компетентність учителя як цілісне, інтегративне психічне утворення, обумовлене наявністю в особистості потреби у спілкуванні та здатністю адекватно, творчо, цілеспрямовано і нормативно використовувати мову в різних сферах життєдіяльності, зокрема, в педагогічній взаємодії, а також притаманністю їй певних індивідуальних властивостей, комунікативних здібностей, знань, умінь і навичок ефективного міжособистісного спілкування. З огляду на зазначене, до складових комунікативної компетентності вчителя варто відносити як набуту в процесі соціалізації сукупність певних знань, комунікативних умінь і навичок, необхідних для ефективної взаємодії з іншими людьми, можливості адекватної інтерпретації отримуваної інформації та правильної її трансляції, так і індивідуально-психологічні та психофізіологічні властивості особистості (темперамент, характер, потреби, інтереси, мотиви, здібності тощо). Визначити роль індивідуально-психологічних особливостей особистості, зокрема темпераменту, в формуванні та розвитку комунікативної компетентності вчителя ми можемо, спираючись на результати психофізіологічних досліджень, оскільки саме психофізіологія, як галузь наукового знання на стику психології, фізіологічної психології, фізіології вищої нервової діяльності та нейрофізіології, вивчає психіку в єдності з її нейрофізіологічним субстратом, аналізуючи співвідношення мозку і психіки, роль біологічних факторів, у тому числі властивостей нервової системи, у виконанні психічної діяльності, тобто досліджує закономірності співвідношення психологічного і фізіологічного для встановлення психофізіологічних механізмів життєдіяльності, поведінки, розвитку, навчання та праці людини [3].

Основний зміст дослідження