Психологічні умови розвитку комунікативної компетентності керівників Державної прикордонної служби України - Автореферат

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукУ звязку з реорганізацією Державної прикордонної служби (ДПС) України у правоохоронний орган спеціального призначення та переходом від військової організаційно-штатної структури і системи охорони державного кордону до правоохоронної зросли вимоги до професійно-психологічної компетентності керівників ДПС України усіх рівнів. У свою чергу, аналіз практичної діяльності керівників ДПС України різного рівня свідчить, що стихійно набутий ними досвід службово-ділового спілкування не завжди забезпечує досягнення успіху у вказаних ситуаціях професійної діяльності. Звідси виникає потреба у розвитку комунікативної компетентності керівників ДПС України у службово-діловому спілкуванні. Уточнити психологічну сутність понять “службово-ділове спілкування керівника ДПС України” та “комунікативна компетентність керівника ДПС України в службово-діловому спілкуванні”. Для розвязання завдань і перевірки гіпотези дослідження використано: теоретичні методи - контент-аналіз філософської, педагогічної, психологічної літератури, джерел з теорії управління і соціології; порівняння, системний аналіз і синтез отриманої інформації - для виявлення тезаурусу проблем спілкування, комунікативної компетентності й узагальнення основних напрямків їх дослідження, уточнення сутності службово-ділового спілкування, підходів до визначення компетентності у спілкуванні та зясування основних психологічних умов, що можуть впливати на розвиток комунікативної компетентності); емпіричні методи - констатувальний і формувальний експерименти, діагностичні методи (тестування, анкетування, індивідуальне і групове інтервю, спостереження, аналіз результатів практичної діяльності, експертна оцінка комунікативних знань, умінь, навичок і особистих якостей), методи активного навчання (активні імітаційні ігри, елементи різних видів психологічного тренінгу та ін.) - для отримання даних про реальний рівень розвитку комунікативної компетентності у керівників різного управлінського рівня, визначення основного змісту занять, перевірки впливу психологічних умов на розвиток комунікативної компетентності; методи математичної та статистичної обробки даних - використання статистичних критеріїв (Стьюдента, Фішера, Пірсона) забезпечило обґрунтування достовірності дослідницьких висновків, процедур і методик, якісний аналіз і перевірку результатів.У першому розділі “Теоретико-методологічні основи дослідження комунікативної компетентності керівників Державної прикордонної служби України у службово-діловому спілкуванні” узагальнено і проаналізовано різні підходи до розгляду понять службово-ділове спілкування та комунікативна компетентність, визначено складові КК керівника у службово-діловому спілкуванні, розроблено модель її розвитку. За результатами аналізу наукових праць виявлено, що переважна більшість дослідників використовує такі поняття як спілкування, комунікація, управлінське спілкування, ділове спілкування, службово-ділове спілкування. Проведений аналіз дозволив визначити, що службово-ділове спілкування керівників ДПСУ різного управлінського рівня це складова їх професійного спілкування, яка забезпечує здійснення покладених на них службових повноважень поза системою управлінських відносин, шляхом встановлення взаємин і налагодження зворотного звязку у формі міжособистісної та особистісно-групової взаємодії. Узагальнення і аналіз спеціальної літератури з проблем компетентності дозволяє стверджувати, що комунікативна компетентність керівника ДПСУ у службово-діловому спілкуванні це інтегральне особистісне утворення, яке зумовлює свідоме ставлення до діалогічної взаємодії в процесі службово-ділового спілкування з окремими людьми та їх групами і забезпечує його конструктивну побудову в звичайних і екстремальних умовах діяльності. У другому розділі “Емпіричне дослідження розвитку комунікативної компетентності керівників Державної прикордонної служби України у службово-діловому спілкуванні” обґрунтовано методичний зміст процедур дослідження, перевірено психологічні умови розвитку комунікативної компетентності керівників ДПСУ, проаналізовано його динаміку, охарактеризовано психотехнологію, яку було використано під час експерименту, проаналізовано результати формувального експерименту.Результати аналізу спеціальної літератури засвідчили, що для характеристики спілкування керівника найчастіше використовуються поняття “управлінське” і “ділове” спілкування. Водночас, у процесі виконання професійних обовязків керівники ДПС України різного управлінського рівня беруть участь у спілкуванні, яке виходить за межі суто управлінського та ділового, а отже не підпадає під їх визначення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ