Психологічні умови подолання негативної самооцінки в юнацькому віці - Автореферат

Інститут психології ім.Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Науковий керівник - член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор Балл Георгій Олексійович, Інститут психології ім. Костюка АПН України, лабораторія методології і теорії психології, завідувач. Офіційні опоненти: - член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор Боришевський Мирослав Йосипович, Інститут психології ім. Захист відбудеться "28" травня 2008 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02. в Інституті психології ім.В умовах сучасного стану нашого суспільства, переорієнтація політичних, соціально-економічних відносин, ускладнення у сучасних умовах виробничої діяльності, зміна характеру праці і способу життя великих мас населення, а також виникнення постійних стресових ситуацій не тільки ставлять високі вимоги до інтелектуального і емоційно-вольового потенціалу особистості, але й позначаються на становленні й розвитку самооцінки особистості. Будучи важливою складовою поведінки особистості, самооцінка впливає на формування образу соціальної дійсності, визначає характер контактів з нею, передбачає рівень довіри до різних джерел інформації, ставлення до них, забезпечує організацію зворотних звязків у всіх формах і видах взаємодії. Проте, аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив про відсутність належної уваги та комплексного підходу до проблеми зясування психологічних умов подолання негативної самооцінки в юнацькому віці. Всі вищезазначені обставини обумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Психологічні умови подолання негативної самооцінки в юнацькому віці”. Гіпотеза дисертаційного дослідження полягає в тому, що подоланню негативної самооцінки в юнацькому віці сприяють цілеспрямовані корекційні впливи, які зорієнтовані на: формування адекватної Я-концепції, вироблення навичок ефективної комунікації, розвиток вміння адекватно формувати життєві плани і коригувати ціннісні орієнтації.На думку представників зарубіжних теорій, у яких розглянуто проблему виникнення й функціонування самооцінки, спостерігається певне протиставлення основних чинників формування самооцінки: підкреслюється переважна роль у її розвитку або спілкування з оточуючими, або власної діяльності субєкта. У діапазоні наявних у психології положень про самооцінку можна констатувати в якості найголовніших наступні постулати: 1) У психології під самооцінкою розуміється центральний компонент самосвідомості, який, обєднуючи когнітивний і емоційний елементи, повязаний з ціннісним ставленням до власного „Я”, до результатів діяльності, моральних, розумових, суспільних і фізичних якостей і властивостей. Так само розрізняється самооцінка за рівнем - високий, середній, низький. Інформація про особистість може бути отримана: шляхом реєстрації реальної поведінки людини в повсякденному житті; за допомогою опитувальників самооцінки; за допомогою тестів дослідження особистості. З цією метою було проведене експериментальне дослідження, яке складалося з двох етапів - констатувального і формувального, що проходило з квітня 2004 р. по лютий 2006 р. Репрезентативна вибірка становила 350 респондентів, студентів 1-3-х курсів Хмельницького національного університету, з них 171 студент першого курсу (34 юнаки і 137 дівчат) середній вік яких складав 17-18 років, 103 студенти другого курсу (38 юнаків і 65 дівчат) віком 18-19 років та 76 студентів третього курсу (34 юнаки і 42 дівчини), середній вік яких 19-20 років.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ