Психологічні умови ефективної управлінської діяльності керівників військових колективів - Автореферат

Національна Академія Прикордонних військ України імені Б.Хмельницького АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукРоботу виконано в Національній Академії Прикордонних військ України ім. Хмельницького, Державний комітет у справах охорони державного кордону України. Науковий керівник: Член-кореспондент АПН України, доктор військових наук, професор Олексієнко Борис Миколайович, Державний комітет у справах охорони державного кордону України, Голова - Командувач ПВУ. Захист відбудеться 28 вересня 2000 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної Академії Прикордонних військ України ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії Прикордонних військ України ім.Наявність протиріч соціально-економічного характеру, незатребуваність сутнісного потенціалу субуєктів праці, складність переходу від авторитарних стереотипів в управлінській діяльності до її ефективної моделі визначають сьогодні особливості здійснення управлінської діяльності. По-перше, управлінська діяльність керівників військових колективів характеризується явною невідповідністю її реального стану загальній спрямованості діалектики сучасного управління і тих можливостей керівників, що не затребувані практикою. Саме тому сьогодні нагальною є розробка системи відповідних засобів психологічного впливу, які б могли сприяти гармонізації двох основних сфер життєдіяльності сучасних керівників військових колективів - службової і особистісної, зменшенню деструктивного впливу чинників субуєктивного та обуєктивного характеру, що стримують їх психологічний потенціал як управлінців. Сьогодні в Україні під впливом демократичних процесів створено безпрецендентні можливості для реалізації незатребуваного раніше сутнісного потенціалу всіх субуєктів управлінської діяльності, що обуєктивно визначило принципово нову роль і статус керівника військового колективу, який із засобу, що забезпечує досягнення результату праці, повинен піднятися на якісно новий рівень - стати активним і компетентним субуєктом цієї праці і безпосередньо управлінської діяльності. У такій ролі кожний управлінець може розкритися як цілісний феномен - індивід, особистість, субуєкт управлінської діяльності, творча індивідуальність.У першому розділі “Теоретико-методологічні основи ефективної управлінської діяльності сучасного керівника: психологічний аспект” висвітлено історію розгляду управління в численних працях дослідників, розкрито їх ідеї про значення та вирішальну роль управлінців у керівництві життям і діяльністю військових колективів, важливість оволодіння мистецтвом управління. З урахуванням цього, а також дій реальних чинників визначено принципи державного управління: суспільно-політичні (централізація управління; єдиноначальність на правовій основі; гласність; сучасність); структурні (відповідність системи управління інтересам професійної діяльності і потребам робітників; оптимальність складу і функцій системи управління; усталеність, оперативність, безперервність, мобільність управління; правове закріплення управлінських функцій керівника і характеру управлінських взаємозвязків та відносин в організації); організаційні (правове регулювання управлінської діяльності в організації; особистісно-діяльнісний підхід; конкретність дій і відповідальність за результати; стимулювання і вмотивованість управлінської діяльності). Враховуючи це, автор стверджує, що професіоналом можна вважати керівника військового колективу, який опанував нормами професійної діяльності, професійного спілкування і здійснює їх на високому рівні, домагаючись професійної майстерності, дотримуючись професійної етики та професійних ціннісних орієнтацій; такий керівник розвиває і змінює свою особистість та індивідуальність засобами професії, уміє викликати інтерес до результатів своєї професійної діяльності, сприяє підвищенню ваги і престижу своєї професії у суспільстві, гнучко враховує нові вимоги суспільства до неї. Усередині рівнів автором визначено етапи, на кожному з яких починається новий напрямок становлення професіонала (адаптації, самоактуалізації керівника військового колективу в професії, гармонізації, зрівноваження управлінця з професією, етап перетворення, збагачення керівником раніше до нього сформованого досвіду професії). Запропонований підхід дозволяє відслідковувати еволюцію сучасного керівника військового колективу як управлінця, виявляти її тенденції і надавати управлінської діяльності продуктивного характеру відповідно до інтересів професійної діяльності, потреб особистої стратегії і логіки досягнення.У дослідженні визначено, що характер управлінської діяльності сучасного керівника військового колективу визначається єдиним багатоплановим комплексом детермінант.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ