Психологічні та електрофізіологічні характеристики стрижневих невротичних радикалів - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка Науковий керівник - доктор медичних наук, професор Марєнко Борис Сергійович Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри психології. Офіційні опоненти: доктор психол. наук, професор Корольчук Микола Степанович Міжнародний інститут лінгвістики і права, професор кандидат психол. наук Омелаєнко Ігор Борисович Інститут психології ім.Актуальність проблеми неврозу та відсутність єдиного розуміння патогенезу, суттєві зміни діагностичних критеріїв МКХ-10 порівняно з МКХ-9 та патоморфоз неврозу вимагають розробки індивідуальнісно-орієнтованого підходу у дослідженнях та встановлення психологічних і психофізіологічних критеріїв ранньої та диференційної діагностики. Наявні на сьогодні відмінності і, навіть, протиставлення існуючих психологічних та психіатричних підходів щодо розуміння етіопатогенезу та психологічних механізмів, класифікації та діагностичних критеріїв зумовлюють необхідність єдиного підходу. На нашу думку, доцільне застосування оперативного терміну “стрижневі невротичні радикали” для позначення найбільш стійких симптомокомплексів та характерних психологічних характеристик, що мають у своїй основі певні вроджені чи набуті особливості і закономірності нейромозкової біоелектроактивності та виступають стрижневими структурними одиницями клінічної картини невротичних розладів. Гіпотези дослідження полягають у наступному: поєднання спрямованих до різних рівнів особистості методик: особистісного опитувальника “міні-мульт”, інтерперсональної діагностики Т.Лірі, кольорового тесту Люшера, проективної методики “Аутопластичний малюнок хвороби” та компютерної ЕЕГ забезпечують індивідуальнісно-орієнтований підхід у дослідженні неврозу; психологічні характеристики, не будучи патогномонічними, виступають як дискримінантні при диференційній діагностиці невротичних розладів. експресивна проективна методика “Аутопластичний малюнок хвороби” (АМХ) спрямована на дослідження аутопластичної картини хвороби, копінгу та особливостей особистості дозволяє отримати цілісне враження про особистість;Розглянуто три основні підходи до трактування неврозу: як прояву нервового розладу, нервової дисфункції, що реалізується в функціональну та психосоматичну патологію; як хвороби "уяви", навіювання та самонавіювання; як зриву внаслідок внутрішнього та зовнішнього конфлікту, патологічної реакції особистості. Зростання чисельності неврозів, особливо чутливих до суспільних метаморфоз внаслідок своєї реактивності, в умовах хронічного дистрес-впливу соціально-економічної кризи є закономірним: невроз виникає внаслідок конфлікту, який порушує вагомі соціальні звязки, а інтраособистісний конфлікт є соціально детермінованим, оскільки в його основі лежать фрустровані на рівні мікро-чи макросоціального оточення потреби; відчуття загрози, яке Лазарус визнає основою психічного стресу, є постійним і стосується усіх сфер життя; відбувається трансформація всієї структури соціальних звязків, які забезпечують “буферний ефект”. Індивідуальнісно-орієнтований підхід до дослідження особистості хворого неврозом полягає у застосуванні комплексу методик: клініко-психопатологічний метод, “міні-мульт” (скорочений варіант ММРІ), метод діагностики міжособистісних відносин Т.Лірі, кольоровий тест Люшера, експресивна проективна методика “Аутопластичний малюнок хвороби”, компютерна електроенцефалографія та картування мозку. “Моя хвороба”; ІІ.“Я і моя хвороба”; ІІІ.“Що треба зробити (змінити), щоб подолати хворобу”. На малюнку ІІ. до уваги беруться співвідношення розмірів зображень “Я” та “Хвороба”, їх взаєморозташування, виразність; малюнок дозволяє оцінити наявність напруги, тривожності, власне ставлення до наявного захворювання, потребу залежності, імпульсивність, наявність чи відсутність почуття безпеки.Обгрунтовано доцільність використання терміну “стрижневий невротичний радикал” для позначення найбільш стійких симптомокомплексів та найбільш характерних психологічних характеристик, що мають у своїй основі певні вроджені чи набуті особливості мозкової біоелектроактивності та виступають стрижневими структурними одиницями клінічної картини невротичних розладів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ