Психологічні особливості життєвої антиципації особистості - Автореферат

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНИ Г.С. АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ загальна психологія, історія психологія Захист відбудеться 31 березня 2004 р. об годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституті психології ім.Проте в кризові періоди розвитку суспільства завдання життєвого антиципування суттєво ускладнюються внаслідок зростання невизначеності перспектив суспільного розвитку, на тлі яких проектується життєвий шлях кожної конкретної особистості, а також руйнації системи старих соціально-типових сценаріїв життєвого шляху, якими озброюється субєкт у процесі соціалізації. Вивчення антиципації як універсальної складової будь-якої діяльності вивело дослідників і на вивчення антиципації в структурі такого різновиду діяльності, як життєтворчість, де основним змістом антиципування є життєвий шлях людини. Науково-психологічне вивчення проблеми життєвої антиципації особистості дає змогу зробити новий крок у опроцюванні методів психологічної допомоги у сфері прогнозування та проектування життєвого шляху і внести струмінь наукового підходу в царину, яку заповнюють поки що своїми послугами переважно ворожбити, хіроманти, астрологи та інші представники ”реліктових” форм антиципації. Гіпотеза дослідження полягає у двох загальних припущеннях: 1) відповідно до значень субєктивних ймовірностей при антиципуванні людиною варіантів свого життєвого шляху в контексті конструкту „щасливе - нещасливе майбутнє”, а також відповідно до міри та характеру оснащеності цього конструкту антиципаційними схемами можна виокремити різні типи життєвої антиципації особистості і розрізнити конструктивні й деструктивні типи її функціонування; 2) корекцію деструктивних і розвиток конструктивних форм життєвої антиципації можна здійснювати шляхом індивідуального психологічного консультування та групового біографічного тренінгу, розроблених на базі психосемантичного підходу, і керуючись розробленою в нашому дослідженні концептуальною моделлю життєвого антиципування,. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в постановці проблеми життєвої антиципації, застосуванні психосемантичного підходу до вивчення антиципації в структурі життєтворчості і побудові на основі цього підходу її концептуальної моделі, в аналізі тезаурусу антиципаційних категорій, у використанні прислівїв та афоризмів як специфічного емпіричного матеріалу, важливого для вивчення життєвоого антиципування, розробці математичних моделей та психосемантичних методик дослідження життєвої антиципації особистості, а також методики індивідуальної та групової корекції цієї психічної функції.Перший розділ дисертаційного дослідження - „Методологічні і теоретичні основи дослідження” - присвячено аналізу проблеми життєвої антиципації, осмисленню методологічних питань вивчення цього феномена на базі психосемантичного підходу та розробленої концептуальної моделі життєвого антиципування. Такий “профіль майбутнього” може стосуватися як майбутнього в цілому, надаючи йому генеральної категоризації, так і диференціюватися за різними його модусами (майбутнє в цілому, близьке - далеке, близьке - віддалене - далеке тощо). Конкретний спосіб антиципування на основі наявної в субєкта системи категорій, конструктів та антиципаційних схем ми, в рамках нашої моделі, називаємо антиципаційними процедурами. Аналізуючи прислівя, ми дійшли висновку, що закладені в них антиципаційні схеми можна згрупувати в такі різновиди: причинно-наслідкові (ті, в яких йдеться про причини щастя чи нещастя людини); засобово-цільові (фіксують уявлення про шляхи досягнення щастя, уникнення нещастя або переборення горя); корелятивні (стверджують, як у синхронічному плані повязані з різними факторами щастя та нещастя); конкретизаційні та порівняльно-оцінкові (деталізують, порівнюють та оцінюють субєктивні моделі майбутнього відносно конструкту “щасливе - нещасливе”); властивісні (фіксують уявлення про властивості, тенденції чи закономірності, притаманні феномену людського щастя та нещастя). Проте імовірнісні ґратки дають змогу виявляти більше коло існуючих індивідуальних варіацій в антиципаційних схемах: розумному - щастя, дурному - горе, посередньому - посереднє; розумному й посередньому - щастя, дурному - нещастя; розумному й посередньому - щастя, дурному - посереднє; від розуму або щастя або нещастя дурному щастя, посередності щастя і т.ін.