Психологічні особливості впливу темпераменту на формування індивідуального стилю учбової діяльності молодших школярів - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Психологічні особливості впливу темпераменту на формування індивідуального стилю учбової діяльності молодших школярівРобота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України Бех Іван Дмитрович, Інститут проблем виховання АПН України, директор. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Скрипченко Олександр Васильович, Національний педагогічний університет імені М.П. кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Пророк Наталія Василівна, Інститут психології АПН України імені Г.С. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університета імені М.П.Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної теми та практика роботи школи засвідчили, що такий важливий аспект, як вплив темпераменту на формування індивідуального стилю учбової діяльності молодших школярів не став предметом спеціального дослідження, разом з тим, слід констатувати, що вчителі початкових класів мають потребу в науково обгрунтованих рекомендаціях у цій галузі. Таким чином, актуальність означеної проблеми, її недостатнє розкриття в науковій літературі, а також значущість для педагогічної теорії і практики зумовили вибір теми дослідження: "Психологічні особливості впливу темпераменту на формування індивідуального стилю учбової діяльності молодших школярів". В основу нашого дослідження було покладенно припущення про те, - що особливості темпераменту суттєво впливають на ієрархію компонентів учбової діяльності молодших школярів, специфіку використання ними способів та прийомів розумової діяльності; що формування індивідуальних стилів учбової діяльності молодших школярів передбачає створення таких умов, які забезпечують оптимальний вплив типу темпераменту учнів на процес засвоєння знань. Вивчити кореляційні звязки психодинамічних властивостей особистості, структурних компонентів учбової діяльності та індивідуального стилю цієї діяльності.У вступі обгрунтовується актуальність обраної теми, визначається обєкт і предмет дослідження, формулюється мета, гіпотеза та завдання дослідження, розкривається його наукова новизна, теоретична й практична значущість, методологічна база, визначені етапи експериментальної роботи, наводяться відомості щодо апробацію та впровадження результатів дослідження, структура та обсяг дисертації.Сформована зазначеними факторами психологічна реальність індивідуальний стиль має такі ознаки: 1) він припускає не будь-які відмінності в діяльності, а лише ті, від яких залежить успішність її результатів; 2) способи дій, які характеризують індивідуальний стиль та які є типологічно обумовленими за своєю якісною своєрідністю, сформованими в процесі оволодіння певним видом діяльності; 3) способи дій, які характеризують індивідуальний стиль, становлять систему взаємозумовлених властивостей, що є типовою для даної людини та являє собою узагальнений підхід до розвязання певних завдань; 4) індивідуальний стиль характеризується певним співвідношенням орієнтовних та виконавчих компонентів діяльності. Робиться також спроба виявити вікові особливості спонтанних проявів індивідуального стилю та визначити, в якому віці можна цілеспрямовано починати формувати індивідуальний стиль. Після анализу ряду досліджень, які були присвячені цим питанням, зроблені такі висновки: вже у старшому дошкільному віці, в момент свого зародження індивідуальний стиль має ту ж саму основну ознаку, що і в зрілому віці: певне співвідношення орієнтовної та виконавчої діяльності; індивідуальні відмінності виявляються на початковій стадії навчання, тобто, вони виникають порівняно рано; набуваються ці відмінності в тому разі, коли немає місця спеціальному навчанню; вони зявляються стихійно в способах та прийомах дій, а тому, виявляючись тільки у формі індивідуальних відмінностей. Саме це дає змогу простежити зародження індивідуального стилю учбової діяльності (і діяльності в цілому), визначити такі завдання, в яких виявилися б найбільш характерні реакції, повязані з типом вищої нервової діяльності й темпераменту, змоделювати умови, потрібні для нагромадження знань, умінь та навичок, що необхідні для розвязання певних завдань. У другому розділі “Особливості формування індивідуального стилю учбової діяльності молодших школярів" розкривається генезис та закономірності, які визначають процес формування індивідуального стилю учбової діяльності.Експериментальна частина містила в собі здійснення комплексу дослідів, які “не виводили” учнів із звичайних для них умов виховної роботи, та які припускали організацію таких видів учбової діяльності школярів, де б найбільш яскраво вивлявся їх темперамент. Далі подано аналіз та зіставлення особливостей темпераменту з показниками структурних компонентів учбової діяльності в контексті впливу на індивідульний стиль.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ