Психологічні особливості виникнення і подолання корупційного делікту правоохоронців - Автореферат

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана ХмельницькогоЗахист відбудеться “15” лютого 2008 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Напрямками подолання корупційного делікту є: психодіагностичне виявлення на етапі відбору в правоохоронні органи осіб, схильних до корупційного делікту та відведення цих кандидатів від проходження служби в підрозділах, що перебувають під значним впливом соціально-психологічних корупційних чинників мікрорівня; виявлення та мінімізація впливу соціально-психологічних чинників мікрорівня. Результаты рассмотрения коррупционного деликта сотрудников правоохранительных органов, как научно-психологической проблемы, дали возможность сделать вывод о том, что коррупционный деликт является проявлением диспозиционного девиантного поведения, которое целесообразно рассматривать как отрицательное отклонение от задекларированных в обществе антикоррупционных норм. Выявлено, что коррупционный деликт сотрудников правоохранительных органов обусловлен воздействием социально-психологических факторов двух уровней - макроуровня (политические, социальные, правовые, административные, экономические, нравственно-идеологические факторы) и микроуровня (возможности для коррупционной деятельности, неэффективность системы контроля служебной деятельности, ослабление роли руководителя, отрицательная социально-психологическая атмосфера в коллективе).В житті будь-якого суспільства є місце для негативних соціально-психологічних явищ, одним з яких є корупція - найнебезпечніша проблема сучасності, розвязання якої для багатьох країн є надзвичайно важливою справою. Це повною мірою стосується також України, де корупція набула ознак системного явища й уразила всі гілки влади. Корупція глибоко вкоренилась і в правоохоронних органах, що на державному рівні визнано загрозою національній безпеці України. Викладені теоретичні, соціальні і практичні аргументи щодо значущості проблеми подолання корупції в правоохоронних органах зумовлюють актуальність наукового дослідження психологічних особливостей виникнення та подолання корупційного делікту правоохоронців. Для розвязання сформульованих у дослідженні завдань, перевірки гіпотези були застосовані такі методи: теоретичні: аналіз наукової літератури та нормативно-правових актів, що стосуються боротьби з корупцією; узагальнення отриманої інформації; системний аналіз та інтерпретація отриманих даних; класифікація; емпіричні: метод експертних оцінок, спостереження (вивчення соціально-психологічних особливостей корупційного делікту правоохоронців); контент-аналіз (типологізація проявів корупційного делікту правоохоронців); психодіагностичне тестування - методики: 16-факторний опитувальник Кеттелла (форма „В”), опитувальник ММРІ, тест Леонгарда-Шмішека (вивчення індивідуально-психологічних особливостей корупціонерів-правоохоронців); математико-статистичної обробки даних (критерії біноміальний та Пірсона - обробка показників психодіагностичних профілів та квантифікованих висновків контент-аналізу), критерій Фішера і метод рангової кореляції Спірмена - визначення статистичної розбіжності між показниками „корупційної” та „контрольної” груп).Корупцію, як деструктивне соціально-психологічне явище проаналізовано з позицій соціологічного та психологічного підходів щодо пояснення девіантної поведінки (Л. Так, згідно соціологічного підходу етіологія девіантної поведінки, як соціального явища, повязана з: кризою суспільних цінностей та механізмів моральної регуляції; анемією суспільства, тобто станом, в якому цінності та норми, або перестають бути орієнтиром необхідної поведінки, або ж втрачають свою значимість; орієнтацією на норми асоціальної субкультури; соціальною стигматизацією; обєктивними і субєктивними суперечностями суспільного розвитку, які порушують взаємодію особистості із соціальним середовищем; несумісністю між собою вимог суспільства та особистості (Г. Проведеним нами теоретичним аналізом зясовано, що корупційні диспозиції правоохоронців: є наслідком виховання та соціалізації, відображенням набутого досвіду; обєктивно формуються соціальним середовищем, особливо соціальними нормами й цінностями суспільства; орієнтують правоохоронця у виборі видів та форм корупційної поведінки; мають селективний та детермінуючий вплив, вирішальним при цьому є цінність корупційних благ; структурно інтегровані та відносно інваріантні, зі зміною структурної інтеграції корупційні диспозиції змінюють імовірність проявів корупційного делікту правоохоронців, його інтенсивність та спрямованість; змінюються протягом періоду службової діяльності та життя правоохоронця.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ